Залізничний дефіцит: чому пасажирам в Україні не вистачає квитків на потяги

Инсайдер
2018-08-21, 15:30
  +7     0


Щоліта українці стикаються з браком квитків на пасажирські поїзди. Особливо гостро відчувається дефіцит на залізничному напрямку Київ-Ужгород. Незважаючи на те, що "Укрзалізниця" мобілізувала весь ресурс пасажирських вагонів на цьому напрямку, дістатися на Закарпаття з Києва вкрай проблематично. Ще одна серйозна проблема пасажирських перевезень залізницею – потяги зі столиці в Дніпро та Маріуполь. Щоб дістатися в це приморське місто з інших регіонів, українцям часто доводиться їхати більше доби на поїзді. Не кажучи вже про те, що в країні досі є області, не пов'язані між собою залізничним сполученням. Подробиці – в матеріалі РБК-Україна.

Труднощі пересування

Закарпаття - регіон України, куди не так просто дістатися. Приміром, цього тижня у вільному продажу квитків на потяг зі столиці до Ужгорода немає, а авіасполучення міжнародного аеропорту "Ужгород" з іншими регіонами вже кілька років призупинено. Причина - у відсутності сертифікації ДП "Украерорух" Європейським агентством з авіаційної безпеки (EASA). "Зараз "Украерорух" підписав контракт на отримання таких послуг. Сертифікація підприємства та відновлення регулярних рейсів в/з аеропорту "Ужгород" очікується найближчим часом", - повідомили РБК-Україна в Державіаслужбі. В результаті зараз без особливих проблем приїхати на Закарпаття можна лише автомобільним транспортом.

За даними "Укрзалізниці", зараз в Ужгород курсують п'ять поїздів: три з Києва і два транзитних - з Харкова та Лисичанська. Восени і взимку, а також на свята держкомпанія призначає в Ужгород додаткові поїзди. Співзасновник громадського руху "Громадський контроль залізниці" Віктор Гарвона розповів РБК-Україна, що проблеми з доступністю квитків на залізничний транспорт пов'язані з тим, що "Укрзалізниця" змінила розклад. "У минулому році УЗ продовжила потяг № 99/100 Київ-Ужгород до Лисичанська, назвавши його № 45/46. Це зменшило пропозицію місць зі столиці до Ужгорода", - пояснив експерт.

Також поїзд № 13/14 Київ-Ужгород продовжили в Солотвино в Закарпатській області, що знову ж зменшило кількість пасажирських місць з Ужгорода в Київ. "Через звернення місцевих рад населених пунктів Сянки, Великий Березний, Перечін в Закарпатській області, у яких не було ніякого зв'язку з Києвом, змінили маршрут поїзда 13/14 таким чином, що він перестав їздити через Мукачево", - уточнив Гарвона.

Крім того, через те, що потрібно було збільшити час на обслуговування поїзда № 45/46 Лисичанськ-Київ-Ужгород, УЗ скасувала для цього потяга заїзд у Здолбунів (Рівненська область). "Рівненщина в результаті втратила останній зв'язок з Закарпаттям, - повідомив Гарвона. - Нещодавно ми запропонували Мінінфраструктури та УЗ відновити курсування поїзда № 99/100 Київ - Ужгород по маршруту через Бердичів та Здолбунів. Потрібно відновити пошкоджені зв'язки між регіонами та допомогти Закарпаттю з вирішенням проблеми нестачі квитків".

Втім, проблема з дефіцитом місць у потягах за напрямком Київ-Ужгород може бути вирішена вже найближчим часом. За словами Гарвони, зараз УЗ тестує експлуатацію на цьому маршруті поїзда "Інтерсіті плюс". "Вже був перший пробний заїзд. Поїзд йшов дев'ять з половиною годин, - розповів він. - Найближчим часом буде вже другий пробний заїзд". При цьому, на думку експерта, складності з купівлею квитків в Ужгород - сезонні. "Зараз майже з будь-якого регіону важко купити квитки на потяг до Ужгорода. Але, коли в "Укрзалізниці" розпочнеться низький сезон – жовтень-листопад та лютий-березень, то відразу проблемні області можна буде побачити. Наприклад, в цей період квитки у Львів і Ужгород в доступі, а в Дніпро або, наприклад, Херсон, дефіцит не припиняється навіть в низький сезон", - пояснив Гарвона.

Не тільки Закарпаття

Керівник департаменту пасажирських перевезень далекого прямування "Укрзалізниці" Олександр Красноштан запевнив РБК-Україна, що зараз держкомпанія мобілізувала всі вагони для перевезення пасажирів. "Проблеми з перевезеннями викликані не тим, що хтось погано працює, а тим, що 25 років ніхто не приділяв пильної уваги пасажирським перевезенням. Крім того, існує норма закону "Про залізничний транспорт", де чітко зазначено, що рухомий склад для перевезення пасажирів, повинен закуповуватися за рахунок держбюджету. Але жодного разу в житті ця норма не виконувалася", - заявив він. У прес-службі "Укрзалізниці" повідомили, що "резерви і можливості" для призначення додаткових поїздів для перевезення з/на південь України відсутні.

Всього, за інформацією УЗ, парк пасажирських вагонів складає 4,5 тис. одиниць, з них у робочому стані - менше 3 тис. одиниць. "У період з 1992 по 2018 рік парк пасажирських вагонів скоротився в два рази. У 1992 році їх було 10,8 тис. одиниць", - повідомили РБК-Україна в держкомпанії. У недавньому інтерв'ю виданню керівник УЗ Євген Кравцов говорив, що у цьому році компанія планує побудувати 200 вагонів, а в прес-службі УЗ повідомили, що до кінця року буде куплено 59 вагонів.

За словами Красноштана, не виконується ще одна норма українського законодавства, згідно якої, якщо в рамках держрегулювання ціни на квитки встановлюються нижче собівартості, то різниця повинна компенсуватися з держбюджету. "У результаті, через те, що квитки занадто дешеві, попит на них перевищує пропозицію", - пояснив Красноштан. За даними УЗ, пасажирські перевезення збиткові. За шість місяців цього року збитки склали 6,4 млрд гривень. Прибуток держкомпанія отримує в цьому сегменті тільки завдяки міжнародному сполученню - 0,6 млрд гривень за півріччя.

При цьому проблема посилюється тим, що між деякими регіонами немає пасажирського сполучення залізницею. Голова громадської організації "Всеукраїнський центр реформ транспортної інфраструктури" Володимир Наумов повідомив виданню, що в країні досі є області, між якими не курсують потяги. "Жителям цих регіонів для того, щоб дістатися один до одного, необхідно користуватися "хабовой моделлю": припустимо, потрібно доїхати до Києва, а там вже пересісти до потрібної станції, - пояснив він. - Зараз, щоб дістатися пасажирським поїздом, приміром, із Запоріжжя до Львова потрібна доба".

Крім нестачі рухомого складу, на дефіцит пасажирських місць в поїздах впливає і так звана бронь квитків для держустанов. "Цей механізм існує і ним користується, наприклад, Міністерство оборони. Тому в продаж надходить не весь склад поїзда, а тільки частина. На бронь віддається приблизно 25-30% квитків, і вона знімається за годину до відправлення поїзда або взагалі не знімається", - розповів Наумов. Експерт вважає, що ситуація зміниться лише тоді, коли "УЗ почне розглядати пасажирські перевезення як бізнес, а не як дотаційний сегмент, який субсидується за рахунок вантажних перевезень. "Тому пасажирські перевезення зараз фінансуються за залишковим принципом", - пояснив Наумов.

Координатор проекту "ПОЇЗДка" (онлайн-сервіс правової підтримки пасажирів УЗ) Олександр Бондаренко вважає, що ще одна проблема пасажирського руху - незручні стиковки. "Якщо людина приїжджає з того ж Ужгорода і йому необхідно їхати поїздом кудись далі, то йому доведеться переночувати в Києві, тому що до ранку він нікуди не поїде, - говорить він. - Часто ті ж поїзди "Інтерсіті" прибувають в столицю в незручний час - пізно ввечері, коли громадський транспорт вже не працює і пасажиру доводиться скористатися послугами таксі". Олександр Бондаренко додає, що крім проблем з розкладом руху поїздів, негативно позначається на русі пасажирських поїздів та погіршення стану залізничних шляхів. "Щоб безпечно проїхати поїзда постійно змушені знижувати швидкість", - говорить він.

Дніпро і Маріуполь

Поки в УЗ намагаються вирішити поточну ситуацію, запускаючи в експлуатацію весь наявний ресурс вагонів, для більшості регіонів дефіцит пасажирських місць в поїздах став звичною проблемою. Віктора Гарвона уточнив виданню, що максимальна брак квитків відзначається за напрямком Київ-Дніпро. Зазвичай з столиці у Дніпро ходить щодня дев'ять поїздів, влітку - одинадцять. Але багато з них продаж з висадкою в Дніпрі закрита", - розповів експерт.

Для того, щоб дістатися в Дніпро, українцям доводиться переплачувати за квитки. "Наприклад, щоб поїхати в Дніпро на поїзді Київ - Новоолексіївка, люди беруть квитки до Мелітополя і виходять в Дніпрі. По суті, крім трьох потягів "Інтерсіті", відкрито продаж квитків в Дніпро тільки один прямий поїзд - №79/80 Київ - Дніпро. Але іноді на нього не буває квитків на кілька тижнів вперед", - пояснив Гарвона. Брак квитків в Дніпро шкодить ще одного напрямку - на Маріуполь. "Пасажири беруть квитки, приміром, до Волновахи, а виходять в Дніпрі. Правда, при вирішенні проблем з наявністю квитків до Дніпра існуючих двох поїздів на Маріуполь цілком достатньо. Але на маршруті Київ-Маріуполь є інша проблема - довгий час у дорозі", - уточнив експерт.

При цьому авіасполучення з Маріуполем припинено з червня 2014 року. За даними Державіаслужби, причина, як і у випадку з аеропортом "Ужгород", у відсутності сертифікації. "Досі заявок на отримання сертифіката аеродрому від аеропорту "Маріуполь" в Державіаслужбу не надходило", - повідомили РБК-Україна у відомстві.

Співзасновник руху "Поїзд на Маріуполь" Христина Морозова каже, що з початком військових дій на Донбасі місто фактично перетворився на "острів". "Щоб потрапити в Маріуполь з Києва на поїзді, потрібно витратити 17-18 годин. З Одеси - 20 годин, зі Львова до Маріуполя їхати 29 годин! Аеропорт із-за близькості до фронту не працює, а дороги більше схожі на поверхню Місяця. Тобто, поїзду немає альтернативи, - каже Морозова. - А між тим у стратегії розвитку Маріуполя прописано розвиток туризму, малого, середнього бізнесу, тут навчаються студенти вузів-переселенців, працюють міжнародні організації, сюди їздять військові з усієї країни".

Експерт також розповіла виданню, що кілька місяців громадський рух "Поїзд на Маріуполь" спільно з іншими експертами транспортної галузі запропонували УЗ два сценарії, як скоротити час у дорозі між Києвом і Маріуполем: до 15 годин 30 хвилин і 13 годин 30 хвилин. "Нещодавно другий сценарій скоротили до 12 годин. Проблема вирішується за рахунок зміни маршруту та прискорення руху на деяких ділянках. Це дасть можливість людям не тільки їхати швидше, але і приїжджати в зручний час вранці, щоб на свої справи залишався цілий день, - розповідає Христина Морозова. - Це пропозиції, їх можна обговорювати та коригувати, але для цього потрібно сідати за стіл переговорів. Нас підтримав міністр інфраструктури, народні депутати, міська адміністрація Маріуполя. Керівник "Укрзалізниці" Євген Кравцов обіцяє з нами зустрітися з 22 червня. Ми з нетерпінням чекаємо".

Віктор Гарвона каже, що позитивні приклади вирішення проблем пасажирського сполучення все ж існують. Так, за його словами, два роки тому вдалося запустити прямий поїзд Київ-Ізмаїл (Одеська область). "До цього не було прямого пасажирського сполучення між цими містами. У нас практично немає зауважень до того, як сформований цей поїзд, за винятком того, що на маршруті з Києва в Одесу курсує поїзд тільки з 14 вагонів. Є пропозиція додати до нього вагони з місцями до Жмеринки, Могилів-Подільський або ж на Подільськ. Ця ініціатива зараз знаходиться на розгляді у пасажирському департаменті ЗВ'ЯЗКІВ. Крім того, поїзд Київ-Ізмаїл - в дорозі 16,5 годин, а можна його прискорити максимум до 14 годин", - пояснив експерт.

За його словами, також вдалося запустити ще кілька поїздів, зв'язавши столицю з Раховым і Солотвино (Закарпатська область), Миколаїв з Івано-Франківськом. "Але в країні залишилося багато регіонів, між якими ніколи не було прямого залізничного сполучення, наприклад, Ужгород - Херсон, Ужгород - Запоріжжя, Дніпро - Івано-Франківськ. В рамках робочих груп працюємо над вирішенням того, як поєднати ці міста", - утонил Гарвона.

За матеріалами РБК-Україна

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Коментарів 0