Колишній вчитель кандидата в мери Віктора Євдокимова звинувачує учня в плагіаті

Инсайдер
2020-10-01, 13:37
  +28     0

Франц Францович Бутинець в Житомирі – людина легенда. Він створив у Житомирі наукову бухгалтерську школу, яка свого часу була відомою на всю Україну. За декілька десятків років під його керівництвом його учні захистили 24 докторські та 70 кандидатських робіт. Зараз сам професор на пенсії та протягом декількох років намагається відкрити очі людям на те, що один з його учнів Віктор Євдокимов, отримав науковий ступінь, за його словами, завдяки плагіату.

-Франце Францовичу, ви останнім часом багато пишете у Фейсбуці про своє обурення тим, що ваш колишній учень, нині ректор «Житомирської політехніки» Віктор Євдокимов отримав науковий ступінь нечесним методом. Чому ви так вважаєте?
-Насправді, це історія не сьогоднішнього дня. До мене ще у 2014 році звернулась колега, яка бачила докторську  роботу Віктора Євдокімова і саме вона вказала на те, що там є шматки переписані з інших робіт. Я тоді не міг так це залишити. Це ж авторитет нашої Житомирської бухгалтерської школи. Я взяв його роботу, знайшов у Києві організацію, яка давала висновки щодо авторства роботи, заплатив кошти та замовив експертизу на плагіат. Тоді це було складніше, займало близько двох тижнів. І от через визначений час, я отримав висновок і був, чесно кажучи, вражений. Відповідно до висновку, він використав ідеї 88 науковців. Загалом таких фрагментів, які були «запозичені» у наших колег, в його роботі виявилось 267. У мене всі ці висновки з прізвищами науковців є.

-Тобто фактично був доведений факт плагіату? Що ви зробили, коли отримали висновок?
-Так, безперечно. Висновок доводить, що Євдокимов не є автором роботи і його науковий ступінь отриманий нечесно. Я тоді хотів без скандалів вирішити питання тихо. Звернувся до нього, це було в грудні 2014 року. Написав, що він просто має тихо піти з університету, щоб не паплюжити його репутацію та обіцяв не піднімати галас на тему докторської, якщо він це зробить добровільно. Звертався до його сумління та просив покаятись, він же у церкві тоді служив (кліриком Свято-Анастасії-Римлянині Житомирського ставропігійного монастиря Московського патріархату –ред.). Але відповіді так і не отримав. Тоді вже я почав говорити про це публічно. І зараз говорю про це в соцмережі, щоб люди знали правду про людину, яка вирішила балотуватись на посаду мера.

-Говорять, що Євдокимов свого часу був одним з найближчих до вас учнів і ви для нього багато зробили. Це так?
-Я завжди своїм учням допомагав. А як же по-іншому? Намагався їх відправляти на різні заходи, допомагав здобувати наукові ступені, грошима допомагав, коли треба було. Робота і мої студенти – то велика частина мого життя. Хотілось, щоб наша наукова бухгалтерська школа була взірцем, і так і було довгий час. Євдокимов у мене вчився на заочному. Я взяв його тоді працювати лаборантом. Він таким непоганим служакою був. То така робота подай-принеси. Він з нею нормально справлявся. Потім взяв його асистентом. Ну і так доростив до проректора. Саме тоді і почались проблеми.



-Які саме? «Зіркова хвороба»?
-Не знаю, яка то хвороба, я не лікар, але була така історія, що весь наш навчальний заклад гудів. У нас було засідання ради і Віктор Євдокимов, він вже тоді був проректором, почав грубити тодішньому керівнику бухгалтерської школи. Я його попросив цього не робити. І тут почалось. Наступного дня, це була субота, а я все життя працював і в суботу, і в неділю, він буквально увірвався до мого кабінету, без запрошення, зачинив двері зсередини і поки я намагався зрозуміти, що відбувається, дістав якусь землю, щось бубнив та почав її на мене кидати та обмазувати мені голову. Потім вибіг. Я в шоці був, такого за все моє життя не було жодного разу. Дівчата студентки-заочниці в кабінеті напроти чули весь цей галас, зайшли, як Євдокимов вибіг, ту землю позмітали. З понеділка написав доповідну на ректора та поїхав до Никодима (керівник православної церкви Московського патріархату -ред.), щоб той оцінив дії свого священика. Він пообіцяв розібратись з Євдокимовим. А наступного дня хто тільки не приходив «заминати» справу.

-Зам’яли?
-Не зовсім. Євдокимов на мене подав до суду через доповідну ректору. На суд я не пішов, бо не хотів брати за свідків тих, людей, що все це бачили, бо їх би зі світу зжили. Адвоката в мене також не було, тож суд мені присудив виплатити Євдокимову 2000 грн за те, що я ніби на нього наклеп звів. Потім почали мене виживати з університету через реорганізацію. Знущались як могли. Написали мені, що посади немає для мене та запропонували працювати двірником. Професору! Звільнили, але я через суд поновився, дочекався закінчення своїх повноважень та пішов сам. Мені тоді вже під 80 було, вирішив, що час іти на пенсію. От така пошана від учнів.

-Але є інші ваші учні, ніхто не заступився?
-Знаєте, мене на вулиці бачать ті, хто зараз в університеті працює, то вітаються і обертаються, щоб ніхто не бачив. Мене взагалі намагаються викреслити з історії навчального закладу, якому я присвятив понад 20 років свого життя. Моє фото і тої людини, що перша побачила плагіат у докторській дисертації Євдокимова, зняли з дошки пошани, так ніби нас взагалі не було. Там зараз така обстановка складна в ВУЗі. Від тих, з ким спілкуюсь особисто, знаю, що люди незадоволені. Наступного року перевибори ректора і вони думають, що Євдокимова не переоберуть, принаймні чесним шляхом, і, напевне, саме це стало причиною, чому він вирішив балотуватись на посаду міського голови Житомира.

-А як вам зміни зовні університету?
-З якого з боків? Башня гарна і сквер нормальний, а поле футбольне збоку, то жах. Там же просто можна вбитись. Господарськими питаннями там інша людина займається. Не буду прізвище називати, але не Євдокимов.
-Думаєте, з містом ваш учень не впорається?
-Це риторичне питання. Для мене, знаєте, головне довести правду людям, а вони нехай, знаючи правду, роблять свій вибір. Я 6 років говорю про те, що наукова робота Євдокимова то плагіат, і зверніть увагу, жодного разу він не виступив з доказами, що вона написана чесно, натомість воює зі мною через суди, в яких також відводить увагу від питання плагіату. Що тут скажеш? Я наприклад, не хотів би такого мера навіть з чисто людської точки зору, тому що не поважаю людей, які знущаються зі своїх наставників, які вивели їх в життя.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Коментарів 0