Нові виклики освіти: продовження карантину, реформа старшої школи та перспектива закладів професійно-технічної освіти

2021-02-25, 10:30
  +27     0

Незважаючи на те, що останній рік для сфери освіти був досить непростим, далі освітян чекають нові виклики. Знову збільшується кількість випадків захворювань на коронавіруснуінфекцію, в країні запровадили адаптивний карантин, а незабаром стартує реформа старшої школи.

Чи закриють житомирські школи на карантин, чи вистачить місця усім старшокласникам у ліцеях Житомира, для чого місто хоче взяти на баланс заклади професійно-технічної освіти, і чи  закриють їх  у найближчому майбутньому розповіла заступник директора департаменту освіти Житомирської міської ради Світлана Ковтуненко.

З 24 лютого згідно з постановою Кабміну введений «адаптивний карантин». Що конкретно зміниться у навчанні дітей?
З 24 лютого по всій Україні встановлено «жовтий» рівень епідемічної небезпеки. Постановою заборонено проводити масові заходи, однак ми цієї заборони дотримувалися і раніше. Якщо ми і проводили окремі заходи, то вони відбувалися в одному класі серед тих дітей, які і так перебувають в освітньому середовищі один з одним. 

Дітям буде заборонено відвідувати заклади освіти, коли на самоізоляції через контакт з вчителями та учнями з підтвердженим випадком COVID-19 перебуває більш як 50% здобувачів освіти та персоналу закладу. Наразі ми закриваємо групи у садочках і окремі класи у школах, однак, якщо буде більше 50%, то зрозуміло, що будемо закривати весь заклад.

Вже є такі?
Так. Ситуація із захворюваністю на коронавірусну інфекцію значно погіршилася. Давайте говорити чесно: люди, коли вийшли з локдауну,  трохи розслабилися. Ми бачимо, що, на жаль, масочного режиму дотримуються не всі, транспорт заповнений.
Після локдауну у нас було всього 7 людей, які захворіли. Це два педагоги, інші – учні, які були контактними, бо у них хворів хтось у родині.
22 лютого у дитячих садочках хворих було 10 і 103 дитини на самоізоляції, 23 лютого хворих було вже 14 людей, а на самоізоляції знаходилось 146 дітей.
Значно гірша картина у школах, бо, наприклад, школу №15 взагалі прийшлося закрити. На самоізоляції станом на 23 лютого всього знаходилося 1100 учнів, з персоналу захворіло 22 людини та 11 дітей.
Заклади освіти продовжують забезпечувати всі необхідні протиепідемічні заходи, що передбачені постановою Головного санітарного лікаря України від 22.08.2020 № 50 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

Нещодавно у Житомирі відбувся невеликий скандал в освітянській сфері. Зокрема через морози міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (далі ТЕБ та НС) рекомендувала житомирським школам перейти на декілька днів на дистанційне навчання. Це відбулося 12 лютого, однак у понеділок 15 лютого було прийняте протилежне рішення, і школи знову відкрили. Поясніть, що такого сталося, щоб можна було так кардинально змінити рішення?
Так, дійсно, у п’ятницю на позачерговому засіданні міської комісія ТЕБ і НС було  прийнято рішення про те, щоб на період зниження температури повітря рекомендувати керівникам закладів загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної освіти розглянути перейти на дистанційне навчання з 15 по 19 лютого 2021 року, а закладам дошкільної освіти працювати у звичному режимі.

Тобто це була ініціатива не департаменту освіти?
Це була ініціатива «надзвичайників». Це їх повноваження, вони першими отримують від Гідрометцентру інформацію щодо погодних умов та ініціюють скликання засідання комісії.

Чому тоді 15 лютого комісія змінила своє рішення?
Ми всі були свідками того, що прогноз погоди не справдився, температура повітря та погодні умови не відповідали прогнозованим напередодні. Тому, враховуючи реальну ситуацію, логічним було оперативно відреагувати на зміну погодних умов. І внести корективи, щоб врегулювати питання організації освітнього процесу. Це було невідкладно зроблено у понеділок 15 лютого на позачерговому засіданні міської комісія ТЕБ і НС.

У деяких склалося враження, що на рішення комісії вплинули батьки, які були незадоволені закриттям шкіл.
Я розумію частину батьківської громадськості міста, яка була незгодна з рішенням комісії і мала власне бачення зазначеної ситуації з огляду на різні обставини. Однак  були і  батьки, які підтримати рішення комісії зважаючи на стан здоров’я дітей та занизькі температурні показники повітря.
Взагалі я вважаю, що дистанційне навчання треба було вводити одразу, коли почалися сильні снігопади. У нас майже цілий рік було дистанційне навчання. Я розумію, що це викликає обурення у деяких батьків. Однак неправильно, коли діти приходять у школу мокрі після снігу і цілий день у цьому одязі сидять на уроках або мерзнуть на зупинках.

Давайте поговоримо про реформу структури школи, яка мала відбутися до 2027 року. Проте на етапі підготовки та громадського обговорення проекту  було запропоновано почати перебудову  у 2024 році. На якому етапі наразі знаходиться підготовка до реформування у Житомирі?
У Житомирі сьогодні 33 заклади надають повну загальну середню освіту, від 1-го до 11-го класу.  Реформа передбачає, що початкова школа, яка надає саме початкову освіту, функціонує як окрема юридична особа. Гімназія надає базову середню освіту, з 5-го по 9-ий клас. Зауважу, що початкова школа може бути структурним підрозділом гімназії. Ліцей забезпечує здобуття профільної освіти з 10-го по 12-ий клас.
Ми збережемо структуру гімназій з початковою школою. Тому, з 1-го по 9-ий клас учні будуть навчатися у гімназіях. Вони будуть розміщені майже у всіх будівлях теперішніх закладів загальної середньої освіти.

Що задумувалося у реформуванні старших класів?
Реформування старшої школи — для того, щоб учень у 9-му класі визначився з колом предметів, які б хотів вивчати поглиблено, і йшов їх вчити в обраний ліцей.
Чим цей ліцей відрізнятиметься від школи, щоб туди йти? Хорошою матеріальною базою (лабораторії, технічне забезпечення), вчителями, які можуть предмет викладати поглиблено, учнями, які хочуть вчитися. Звісно, такий ліцей не може бути в кожній школі.
У таких ліцеях 10-х класів має бути не менш, ніж чотири (закон так каже). До ліцеїв діти вступають за конкурсом. Це так звані академічні ліцеї —  готують до ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання – ред.). Діти вчитимуться у ліцеях три роки (10–12-ті класи).
Ще частина дітей обирає для навчання професійні чи професійно-технічні, фахові заклади — це отримання середньої освіти і професії.

Які ви бачите проблеми у реалізації реформи?
Проблема — суспільна думка, яка полягає у тому, що «зі школи у 9-му класі йдуть тільки ті, хто геть ні на що не здатен, але це точно не їхня дитина — вона піде в 10-й клас і вступить в інститут». І з цим стереотипом боротися треба буде довго і важко. Звісно, після того, як буде сформована мережа добре забезпечених фінансово, престижних закладів профтехосвіти.
Ще є стереотип, що найкращий варіант — це піти в садок біля дому і вийти звідти через 20 років з дипломом. Не люблять у нас люди змінювати школи, професії… Люблять стабільність. Тому система переходу зі школи в ліцей теж повинна вкладатися в рамки цієї стабільності — до цього треба привчати дуже довго, що з’явилася ще одна ланка навчання, що не «зі школи в інститут». Треба довго пояснювати переваги, допомагати обирати заклади цієї ланки і привчати до того, що іншого варіанта не буде.
Проблема – довести до батьків необхідність реформи. Є батьки, які вважають, що «так було вчора, так має бути і завтра». Не всі готові до змін. Є ті, хто незадоволений, що ліцеї будуть розташовані не поряд з будинком, а у іншій частині міста.  

Насправді значна частина батьків вважає, що не всі зможуть вступити в ліцей, і їхня дитина залишиться з середньою незакінченою освітою.
Ні. Це неправда. Ми розраховуємо на всіх дітей. Повна загальна середня освіта гарантована Конституцією України. Просто у кожного буде свій профіль навчання.
У першу чергу треба зробити рівними умови для вступу — відокремити всі ліцеї в окремі юридичні особи, куди матимуть змогу вступати усі бажаючі.
Друге — починати вступ лише після того, як буде запроваджено зовнішнє ДПА (державна підсумкова атестація – ред.) у формі ЗНО після 9-го класу.
Тоді зарахування буде  відбуватися за результатами цього єдиного для всіх ДПА, а не окремі конкурси для кожного ліцею.

Скільки житомирських закладів готові стати ліцеями?
У нас є дорожня карта, за  якою  ми йдемо по реформуванню освіти до 2024 року.
Кожен заклад у найближчий рік має визначитися для себе. 
Сьогодні 8 навчальних закладів хочуть бути ліцеями. Далі питання – чи «потягнуть» вони і чи потрібна нам така кількість. Бо за попередніми підрахунками у Житомирі необхідно 6-7 таких закладів.
Зараз найголовніше наше завдання - визначитися, які ліцеї нам взагалі потрібні. Департамент освіти веде моніторинг потреб по кількості необхідних місць, по переліку затребуваних профілів, по стану матеріально-технічної бази навчання, кваліфікації педагогів, результатами вступу до вищих навчальних закладів.
Крім того, ми звернулися до вищих навчальних закладів і запропонували їм розглянути можливість на наявній у них базі, з кваліфікованими викладачами, мотивацією отримати студентів створити наукові ліцеї при Житомирських «вишах». «Житомирська політехніка» вже отримала ліцензію на організацію роботи наукового ліцею. Університет вже веде переговори, щоб з 1 вересня 2021 року запрацював науковий ліцей.
Частина  ліцеїв у місті стануть академічними ліцеями, тобто – з поглибленим вивченням дисциплін, частина – професійними на базі професійно-технічних училищ, де учні будуть  отримувати середню освіту і професію.

Якщо ми заговорили про ПТУ, то у грудні депутати міської ради зверталися до обласної ради щодо їх фінансування, однак отримали відмову. Наприкінці січня була інформація, що місто готове прийняти ПТУ на баланс. Коли це станеться?
Це питання зараз розглядається на постійних депутатських комісіях. Думаю, що найближчим часом депутати його підтримають в залі.

Чи дійсно це потрібно Житомиру?
Це історія трьох років, коли міська рада після реформи децентралізації почала утримувати ПТУ. Так було вирішено на рівні держави. Але ситуація досить нелогічна виходить. Усе майно знаходиться у державній власності, навчальні програми обласної ради, а платить за все місто. При тому, що дітей з Житомирської ОТГ навчається там лише до 30%.
Для міського бюджету утримування ПТУ на 2021 рік коштує  98, 5 мільйонів. Але на сьогодні є питання додаткових коштів, бо, по-перше, на рівні держави збільшили стипендії. Незрозуміло поки що хто буде виплачувати ці кошти. По-друге, збільшується вартість комунальних послуг.

Є попит на навчання?
На сьогодні в закладах професійно-технічної освіти навчається 2853 учні. Попит є на професії сфери обслуговуванні. Найбільше йдуть вчитися на кухарів та перукарів. Щороку недобір на екскаваторників, трактористів.

Якщо місту передадуть ПТУ на баланс, чи планується реорганізація?
Три роки тому, коли місто почало утримувати ПТУ, ми провели реорганізацію. З 10 закладів ми зробили 5 центрів з різних напрямків. Ми не плануємо руйнувати професійно-технічну освіту в Житомирі, а навпаки. Ми це бачимо по реформі з ліцеями, які також будуть професійно-технічними. Тому працюємо у напрямку розвитку.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Коментарів 0