Буллінг в законі: як депутати пропонують боротися з дитячою агресією

2018-09-21, 16:58
  0     0

В Україні може з'явитися закон про протидію буллингу. Цькування дітей тепер буде каратися штрафом. Адміністративну відповідальність нестимуть батьки дітей-кривдників або агресори. Парламентарії розраховують на прийняття законопроекту на одному з найближчих засідань. І юристи, і психологи згодні з необхідністю прийняття антибуллингового закону, проте запевняють, що сам документ нічого вирішить. Докладніше про те, якою має бути ефективна боротьба з дитячою агресією – в матеріалі РБК-Україна.

Превентивна міра

У вересні парламентський комітет з питань науки і освіти рекомендував Верховній раді законопроект про протидію буллингу №8584. Документ, співавторами якого є 17 народних депутатів різних політичних груп і фракцій, вводить у правове поле новий термін "буллінг", під яким слід розуміти "моральне або фізичне насильство, агресію у будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати своїм інтересам, мають ознаки свідомого жорстокого поводження"
Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУПАП), доповнивши його статтею 173-4, яка встановлює відповідальність за буллінг, а також приховування випадків буллінга працівниками навчальних закладів. В залежності від тяжкості порушення, слід штраф від 340 до 3400 гривень. Платити його будуть або батьки порушників або самі кривдники, які досягли 16-річного віку (з цього моменту громадяни підлягають адміністративній відповідальності).
Документом також передбачено правки в закон "Про освіту", якими уточнюються механізми протидії дитячому насильства і агресії. Зокрема, керівників освітніх установ зобов'яжуть контролювати ситуацію з буллингом і проводити з дітьми профілактичні бесіди.
Розробники законопроекту посилаються на дослідження ЮНІСЕФ від 2017 року, згідно з яким 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з цькуванням і агресивною поведінкою протягом останніх трьох місяців. Майже 24% опитаних дітей стали жертвами буллінга, з них 48% нікому не розповідали про цих випадках йдеться у пояснювальній записці до документа.

Один із співавторів законопроекту, голова комітету Ради з питань науки і освіти, Олександр Співаковський (БПП) розповів РБК-Україна, що де-факто проблема буллінга існує в навчальних закладах країни давно і де-юре вона досі не визначена. "Природно, закон повинен відповідати на виклики, які стоять перед суспільством. На жаль, в школах існує цькування, і суди дуже часто не приймають рішень за фактами буллінга, а слідчі не мають законної бази для дій. Тому ми внесли такий законопроект", - уточнив депутат.

Незважаючи на те, що про введення відповідальності за буллінг на рівні закону заговорили лише зараз, кількість резонансних випадків насильства, що здійснюється дітьми, щорічно зростає. У квітні минулого року вся країна дізналася про двох п'ятнадцятирічних школярок, яких жорстоко побили ровесниці в центрі Чернігова. Кілька десятків підлітків стежили за побиттям, знімали відео і потім виклали його в Інтернет. За даним фактом поліція відкрила провадження за статтею 296 КК (хуліганство). Найстаршій нападниці на момент вчинення злочину не виповнилося 18 років, і їй загрожує до чотирьох років позбавлення волі. Судовий розгляд досі триває.
Ще один резонансний випадок стався вже у вересні цього року – учень восьмого класу київської школи №94 на уроці вдарив вчительку стільцем і вісім разів поранив її ножицями. Після того, як подія стали обговорювати в інтернеті, в соцмережах заговорили про те, що постраждала педагог сама була буллером - нібито вона часто принижував своїх учнів.

"Буллінг в школах досягає жахливих масштабів. Цькування призводить до руйнування особистості дитини і подальшим складнощів у подальшій адаптації до соціуму. А, якщо дитина слабкий духом, то це може призвести і до спроб самогубства, оскільки дитина починає думати, що нікому не потрібен. Це страшно", - розповів РБК-Україна Олександр, вчитель однієї з київських шкіл, не побажав назвати своє повне ім'я.
Юрист, Керуючий партнер юридичної фірми Braxton Павло Мороз каже, що законопроект, запропонований депутатами парламенту – поки єдина законодавча ініціатива, яка вводить інструменти боротьби з таким явищем.
"Автори документа пропонують ввести адміністративну відповідальність за буллінг. Це необхідно зробити якомога швидше, бо навчальний рік вже розпочався, та десятки дітей вже можуть піддаватися цькуванню. Діти повинні розуміти, що жарти повинні мати межі, і ніхто не повинен ставати жертвою чиїхось знущань. Можливо, з роками ми зможемо говорити вже про запровадження інших інструментів. Але цей перший крок - це необхідність", - пояснив юрист.
Що важливо, за словами Мороза, законопроект відповідає Конвенції ООН з прав дитини. Він уточнив, що в інших державах діють законні механізми боротьби з буллингом. Однією з перших країн, яка ввела в законодавство норми про запобігання буллінга і покарання за нього, стали США.

"Ще на початку 90-х виявилося, що 40-80% дітей шкільного віку в Штатах були жертвами цькування. Проблема виявилася настільки серйозною, що її рішення вийшов за межі повноважень місцевої влади і перейшло в повноваження влади штату. Перший так званий антибуллинговый закон був прийнятий в штаті Джорджія. Поступово у всіх штатах США були прийняті подібні закони, а останнім штатом, який підтримав таку ініціативу, стала Монтана в квітні 2015 року. У кожному штаті офіційно було проведено статистичне дослідження проявів буллінга протягом 2005-2013 років. І потім, за результатами проаналізованої інформації, кожен штат укладав відповідну програму боротьби з цькуванням", - розповів Павло Мороз.

Загальні програми підтримки безпеки в школах США встановлені у федеральному акті "Про безпечних і вільних від наркотиків школах і суспільстві" і в законі про початкову і середню освіту. В 2013 році у США прийняли федеральний закон про безпеку в школах, який вносить зміни в закон про початкову і середню освіту, що потребує вжиття спеціальних кодексів поведінки в школах.
Втім, уточнив юрист ЮФ "Ілляшев та Партнери" Олександр Деметьев, за інформацією Національного центру статистики освіти США, рівень буллінга в американських навчальних закладах протягом 2009-2015 років не знизився. Враховуючи це, Штати почали вводити кримінальні санкції для більшої дієвості політики антибуллинга.

Батьки, діти і школи

У чому полягає причина поширення випадків буллінга в Україні? У своєму дослідженні ЮНІСЕФ зазначає, що в основному ризику цькування в нашій країні схильні діти, закриті до спілкування. Діти з сімей з низьким рівнем доходу піддаються цькуванню вдвічі частіше за інших дітей, вважають у міжнародній організації. Крім того, більш вразливі до різних форм насильства, за даними ЮНІСЕФ, діти з сімей переселенців із окупованих регіонів країни.
Психолог Олена Шпундра розповіла РБК-Україна, що найчастіше діти-агресори формуються в сім'ї, де батьки або самі жорстоко поводяться з дитиною, або зовсім його ігнорують. "Також важливо розуміти, що буллінг - це хвороба групи, а не одного чи двох осіб. Крім двох очевидних учасників, агресора і жертви, є неочевидні – "свита" агресора і свідки буллінга", - пояснила психолог.
Крім оточення дитини, ще однією причиною агресивної поведінки є соціальні мережі, в яких діти проводять все більше часу, вважає практикуючий психолог Світлана Колесник. "Діти звідти беруть багато негативної інформації. Насильством над іншими дитина хоче показати себе лідером свого оточення. Фактором насильства для дитини може стати і сім'я. Дитина може бути свідком або жертвою насильства в сім'ї, і потім переносити поведінка в сім'ї в школу. Часто для сина, наприклад, батько є авторитетом у родині. І якщо дитина бачить, що батько б'є матір, він перенесе цю поведінку в школу, вважаючи його дозволеним", - говорить експерт.

Вона також зазначила, що і в благополучних сім'ях бувають діти-агресори. Сім'я може спочатку і не знати, що дитина потрапив під поганий вплив. В таких випадках батькам потрібно співпрацювати з психологом, так як самостійно це питання вирішити не можуть. "Шкільні психологи, як правило, проводять профілактику серед дітей, працюють з учителями та батьками. Потрібно проводити профілактичну роботу в класах. Але один психолог на школу – це мало. Психологи перевантажені, і тема буллінга у нас з порядку денного не йде", - зазначила Світлана Колесник.
Далеко не всі навчальні заклади беруть на роботу психологів на повну ставку, розповіла виданню приватний психолог Катерина Шевцова. "Дуже часто фахівець працює в школі лише кілька днів на тиждень. Потрібно створювати реальні робочі місця і гідні умови для шкільних психологів і відбирати тих фахівців, які реально знаються в дитячій психології", - впевнена вона. "Ця проблема особливо поширена в малих школах, де дуже часто посаду психолога поєднують за сумісництвом бібліотекарі, завучі і професійних дитячих психологів у школах недостатньо. Ефективність їх роботи залишає бажати кращого", - упевнений учитель і класний керівник Олександр.

Втім, боротися з цькуванням у школах в нашій країні намагаються не тільки за допомогою законодавчих ініціатив. Координатор національної дитячої "гарячої лінії", що працює при Міжнародному жіночому правозахисному центрі "Ла Страда-Україна", Кривуляк Олена розповіла РБК-Україна, що така лінія працює в Україні з 2013 року. З тих пір на лінію надійшло близько 170 тисяч дзвінків, з яких 3-4% стосуються буллінга.
"Три-чотири відсотки – це ніби й небагато. Але з 170 тисяч це - значна кількість. І за кожним стоїть чиєсь життя. З кожним роком кількість звернень зростає. Справа не в тому, що буллінг стає більш поширеним. Скоріше більше дітей дізнаються про лінії, і загалом діти стають більш відкритими. Ми проводимо консультації з жертвами буллінга, надаємо фахівців-психологів. Залучаємо до вирішення проблем вчителів і шкільних психологів. На ранніх етапах буллінга розповідаємо дитині, як вирішити конфлікт словесно. У більш серйозних випадках ми звертаємося до правоохоронців. Іноді звертаються до нас батьки, які раніше не помічали буллінга по відношенню до дитини", - розповіла Кривуляк.

Вона також уточнила, що останнім часом зростає кількість скарг дітей на буллінг з боку вчителів. "Знову-таки, до цих випадків варто ставитися по-різному. Батьки часто говорять, що подібні заяви часто викликані тим, що дітям не подобається той чи інший вчитель. Але ми намагаємося серйозно розглядати кожен випадок з метою недопущення ситуацій, як напад восьмикласника на вчителя в Києві", - пояснила координатор "гарячої лінії".
Світлана Колесник переконана, що відповідальність за буллінг потрібно закріпити в законодавстві. "Коли є чітке розуміння відповідальності за свої дії, це може стати запобіжником від агресії. Також про це будуть знати батьки, і вони будуть більше зацікавлені в тому, щоб виховувати своїх дітей", - впевнена психолог.
Педагог однієї зі столичних шкіл Олександр вважає, що за буллінг потрібно ввести адміністративну відповідальність. "Безумовно це потрібно, але як стримуючий фактор. Застосування цього механізму необхідно тільки в разі, якщо попередні методи боротьби з цим явищем не допомогли. І нести цю відповідальність мають як діти, так і їхні батьки", - упевнений вчитель.

Юрист Олександр Деметьев вважає, що законопроект, запропонований парламенту, необхідно доопрацювати, щоб під визначення буллінга не потрапляли звичайні побутові конфлікти в школах. "У законі є критерій відмінності буллінга від звичайного конфлікту. По-перше, це систематичність цькування, по-друге – кількість людей, які це роблять, - пояснив РБК-Україна Олександр Співаковський. - І це наслідки образливих дій. Також цей закон можна застосувати й проти вчителя, якщо такі факти будуть доведені, його можна притягнути до відповідальності. Це теж нескладно встановити, якщо були випадки систематичного цькування учня вчителем".

За матеріалами РБК-Україна



Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Коментарів 0