Банкрутство “РВС Банку”, оголошене Національним банком України 4 листопада, залишилося непоміченим на фоні численних подій у фінансовому секторі. Незважаючи на те, що ця установа була однією з найменших в країні, її крах став першим у 2025 році та виявив кілька важливих тенденцій у фінансовій сфері.
Про це розповідає Інсайдер
Причини банкрутства та рішення НБУ
Національний банк України вирішив вивести “РВС Банк” з ринку через ризикову діяльність, яка становила загрозу для вкладників, навіть за умов нагляду куратора. Це є досить рідкісним випадком для банківської системи.
Біографія “РВС Банку” та зв’язки з Бориславом Розенблатом
Це вже друге потрапляння “РВС Банку” під захист Фонду гарантування вкладів. За понад 30 років свого існування банк неодноразово змінював власників і назви, від “Інтелект банку” до ТАС-комерцбанку. Після неодноразових продажів та реструктуризацій, у 2015 році банк придбала “Українська бізнес група”, пов’язана з колишнім народним депутатом Русланом Демчаком.
З 2023 по 2025 рік Національний банк наклав на “РВС” штрафи на суму понад 166 млн грн. У грудні 2024 року банк отримав рекордний штраф у 135,2 млн грн за порушення фінансового моніторингу та валютних обмежень, що, за словами Олександра Стецюка, стало причиною банкрутства.
У зв’язку з погіршенням фінансового стану, керівництво банку шукало інвесторів. Серед потенційних інвесторів називали компанію “Укравіасистем”, пов’язану з екснардепом Бориславом Розенблатом, яка виробляє дрони для Міноборони та мала великі контракти. Відомо, що частина коштів компанії довгий час перебувала на рахунках “РВС”.
“Укравіасистем” надала банку близько 100 млн грн субординованого боргу, але Національний банк відмовився погоджувати цю операцію через сумнівність джерел походження коштів. Після цього питання про інвестиції було закрито, а сам Розенблат від коментарів відмовився.
На сьогоднішній день “РВС Банк” перейшов під управління Фонду гарантування, який намагатиметься знайти покупця або створити новий бридж-банк на базі цієї установи. Проте ситуація з активами залишається критичною: з усіх кредитів активно працюють лише дев’ять на суму 40 млн грн, а зобов’язання перед вкладниками-фізичними особами становлять 456 млн грн.
За інформацією джерел, компанія Розенблата змогла вивести з рахунків майже всі свої гроші.