Житомир залишається містом, де «совкові» бордюри, цементні стіни та сталеві загорожі продовжують домінувати в публічних просторах. Коли вони зводилися, комфорт та безпека громадян не були в пріоритеті. Тротуарні бордюри, виготовлені з важких каменів, часто призводили до пошкоджень взуття та автомобілів. На відміну від європейських міст, де жорсткі матеріали замінено на м’які пластики й резини, Житомир залишився позаду.
Про це розповідає Інсайдер
Для людей з інвалідністю у європейських країнах створені зручні умови, які постійно вдосконалюються. У червні на сайті Житомирської міської ради було опубліковано проект рішення про затвердження безбар’єрного маршруту “Рух без бар’єрів” протяжністю 10,5 кілометра, що охоплює вулиці Київська, Вітрука та Велика Бердичівська. За планами, до 2030 року цей маршрут має забезпечити доступ до усіх важливих об’єктів на вказаних вулицях.
Наразі вже розпочато роботи по облаштуванню безбар’єрного маршруту на вулиці Київській, протяжністю 2,6 кілометра. В рамках ремонту планується створення зручних з’їздів, пониження бордюрів у зонах пішохідних переходів та укладання тактильної плитки для людей з порушеннями зору. Однак, терміни завершення робіт перенесені, і виникає питання щодо якості виконаних робіт.
Незважаючи на виділені 13,5 мільйона гривень на ремонт, нові елементи інфраструктури, такі як люки та тактильна плитка, не помітні. Багато магазинів та кафе уздовж вулиці не мають необхідних пандусів. Таким чином, ініціативи щодо безбар’єрності в Житомирі виглядають як імітація, а не справжня реформа.
Важливо, щоб відповідальні чиновники перейняли досвід інших країн, зокрема Польщі, для вирішення цієї соціальної проблеми, адже безбар’єрність — це не лише про інфраструктуру, а й про забезпечення рівних можливостей для всіх громадян.
Хома Невіруючий