Державні лісові господарства Житомирщини у два з половиною рази відстають від Латвії

Державні лісові масиви Житомирської області забезпечують лише 1800 гривень чистого прибутку з одного гектара, що у 2,5 рази менше, ніж аналогічні показники у Латвії.

Про це розповідає Інсайдер

Ці порівняльні дані за 2024 рік були опубліковані місцевим громадським діячем В’ячеславом Магалецьким на основі відкритих даних ДП «Ліси України» та латвійської компанії Latvijas valsts meži. Магалецький зауважує, що порівнювати Україну з європейськими країнами не зовсім коректно, однак Житомирщина за площею лісів, кліматом та складом дерев є фактично дзеркальним відображенням Латвії.

Різниця у цифрах: де втрачаються гроші

Згідно з наведеними даними, розрив спостерігається за усіма ключовими економічними та управлінськими показниками:

• Загальний дохід з гектара: в Житомирській області становить 10 200 грн, тоді як у Латвії — 18 000 грн.
• Обсяг заготівлі деревини: українські лісники збирають 3,8 кубометра з гектара, у порівнянні з 4,4 кубометрами у латвійських колег.
• Кількість персоналу: в Україні на тисячу гектарів припадає близько 6,5 працівників, тоді як у Латвії — лише 0,6.

Значний штат не призводить до підвищення управлінської ефективності. В’ячеслав Магалецький вважає, що це пов’язано з кардинально різними пріоритетами в управлінні. Латвія інвестує кошти в нові технології та цифровізацію робочих процесів, зменшуючи людський фактор.

Людський фактор та європейські паспорти

Ситуація на українському Поліссі виглядає зовсім інакше, що ставить питання про розподіл мільярдних надходжень в регіоні у гостру площину.

«Наші “господарі лісу” інвестують у майбутнє своїх дітей. І тут ми з латвійцями справді схожі: у них, як і у нас, діти — громадяни ЄС. Але є нюанс. У латвійців це право по народженню в успішній країні. А дітям наших лісників європейські паспорти потрібні як “виробнича необхідність” — щоб зручніше було наглядати за родинними базами з продажу деревини десь у Німеччині чи Іспанії»

, — зазначає автор аналізу.