Олег Сіміков ніколи не ставив перед собою чітких цілей, але завжди відчував, що йде правильним шляхом. Це відчуття стало основою його професійної діяльності. «Я вірю в людей», – зазначає лікар, і ця фраза супроводжує його все життя.
Про це розповідає Інсайдер
Віра в людей стала особливо відчутною під час юності. Коли його родина стикнулася з серйозними фінансовими труднощами, навчання в медичному університеті здавалося нездійсненною мрією. Але друг покійного батька допоміг оплатити навчання в Луганському державному медичному університеті. Це дало Олегу можливість вперше по-справжньому відчути підтримку людей у важкі часи.
Олег родом із Рубіжного Луганської області. До 2014 року працював у Луганській міській лікарні №9. Під час окупації міста він залишився одним із небагатьох судинних хірургів. «Я і завідувач відділення залишилися, допомагаючи всім, хто потребував медичної допомоги», – згадує він. Однак зрештою завідувач порадив йому виїхати, щоб врятувати себе та родину.
У червні 2014 року Олег вивіз свою вагітну дружину та маленьку доньку, а сам покинув місто наприкінці липня, коли ситуація стала критичною. «Коли я побачив українські прапори, це було неймовірно. Я відчув полегшення і радість», – розповідає лікар.
Після цього Олег подолав багато кілометрів і відвідав численні лікарні в різних містах України: Харкові, Сумах, Хмельницькому, Рівному, Чернігові, Кропивницькому, Миколаєві та Херсоні. З документами в руках і єдиною фразою: «Я судинний хірург із Луганська», він намагався знайти роботу. Зрештою йому зателефонували з чернігівського кардіоцентру, де запросили на співбесіду.
Там він відкрив для себе ендоваскулярну хірургію під час стажування в Інституті серця в Києві. «Це був космос. Операції через прокол без великих розрізів. Я зрозумів, що хочу займатися цим», – пригадує Олег. Після трьох місяців наполегливої роботи його родина переїхала до Чернігова.
У 2015 році Олег почав працювати в кардіоцентрі, де проводив до 15 операцій на день. Це була командна медицина, де кожен знав свою роль. Однак повномасштабна війна знову змінила його життя: кардіоцентр у Чернігові зазнав серйозних руйнувань, і він знову почав шукати нову можливість.
Доля привела його до Житомира, де в КП «Лікарня №1» відкривали нову операційну з ангіографом. Спочатку Олег їздив між Черніговом і Житомиром, але незабаром отримав пропозицію очолити відділення. Зараз він керує відділенням інтервенційної кардіології, де за минулий рік провели близько 800 операцій на серці.
Ангіограф дозволяє виконувати операції з мінімальним дискомфортом для пацієнтів. «Ми заходимо через артерію, і якщо виявляємо проблему, можемо одразу допомогти», – пояснює лікар. Найчастіше пацієнти страждають від ішемічної хвороби серця, і Олег наголошує на важливості профілактичних оглядів.
Олег Сіміков також стурбований байдужістю людей до власного здоров’я. «Люди терплять і відкладають візит до лікаря. Дискомфорт у грудях – це вже привід звернутися до фахівця», – зауважує він.
У його кабінеті панує затишна атмосфера: на підвіконні – фіалки, поруч – акваріум з рибками. «Вони пережили всі труднощі разом зі мною», – усміхається лікар. У тиші між операціями можна почути важливі слова про здоров’я: серце не мовчить, його просто потрібно вчасно почути.