У березні 1984 року житомирська преса повідомила про відкриття унікального закладу, присвяченого 1100-річчю Житомира. Мова йшла про «Кафе-Башня», яке планували розмістити в старовинній водонапірній вежі, спеціально переобладнаній для громадського харчування.
Про це розповідає Інсайдер
За задумом, столики для відвідувачів мали бути розташовані у три яруси, а замовлення подавали б на будь-який «поверх» сорокаметрової вежі за допомогою спеціального ліфта. Цей проєкт був амбітним і унікальним для свого часу, не лише для Житомира.
З роками «Кафе-Башня» стало частиною міських споминів, і в коментарях житомиряни діляться деталями, які не знайдеш у жодному архіві.
«Два верхніх поверхи прикрашали картини мого батька, художника Володимира Кобилінського», — згадує Ярина Кобилінська.
«Ми водили туди молодих спеціалістів з Узбекистану. Обіцяли ще приїхати з динями, але не встигли — СРСР розпався», — пише Людмила Шиленко.
«На третьому поверсі подавали м’ясо по-мисливськи — дуже смачно», — ділиться Ігор Микитюк.
«А олів’є в бокалах з яблуком! І Адамовна на барі… Це було щось», — додає Андрій Комков.
Серед побутових нюансів, які викликають усмішку, варто відзначити, що туалет знаходився лише на першому поверсі.
Цікаво, що проєкт переобладнання водонапірної вежі був дипломною роботою студента-архітектора житомирського будівельного технікуму, про що згадують колишні студенти.