На 65-му році життя передчасно обірвалося життя заслуженого лікаря України Олександра Гусака. Його смерть 22 березня 2026 року стала важким ударом для тих, хто його знав та поважав. Олександр Якович протягом своєї кар’єри рятував життя і поліпшував систему медичної допомоги. Він пройшов шлях від дитячого лікаря до керівника медичної галузі Житомирщини, зробивши більше, ніж інші за десять життів.
Про це розповідає Інсайдер
Гусак дотримувався принципу бути «простим хлопцем із Ружина», який досяг всього сам. Його природна обдарованість, цілеспрямованість і людяність залучали до нього людей. Він починав свою кар’єру як слюсар у Вінницькому медичному інституті імені М. Пирогова, а вже наступного року став студентом цього ж закладу.
Перші два десятиліття свого професійного життя Гусак присвятив роботі у Житомирській обласній дитячій лікарні. Його управлінські здібності не залишилися непоміченими. Згодом він займав посади заступника начальника управління охорони здоров’я та голови Житомирської обласної психіатричної лікарні №1, а також працював на посаді медичного директора КНП «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям». На кожній з цих посад він впроваджував важливі реформи для покращення медичної допомоги.
Реанімобіль для немовлят: нове слово в медицині
Журналістка «Суботи» поспілкувалася з колегами та друзями Олександра Яковича, які працювали з ним. Микола Бобер, медичний директор з хірургічної роботи Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні, розповів:
– Я познайомився з Олександром Яковичем у 1985 році, коли він прийшов на інтернатуру. У 1991 році ми почали розвивати новий напрямок надання допомоги новонародженим. Олександр Гусак очолив це нове відділення, яке стало першим в Україні.
Олександр Якович зібрав всі необхідні теоретичні та практичні напрацювання, а також здійснив ремонт блоку під нове відділення. У 1992 році воно відкрилося, і лікарі почали рятувати недоношених дітей. Щоб транспортувати їх, потрібен був спеціальний реанімобіль, що відповідає потребам немовлят. Олександр Якович вдосконалив автомобіль “швидкої допомоги”, перетворивши його на один з перших реанімобілів для новонароджених в Україні.
Тетяна Шевченко, в.о. директора КНП «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям», зазначила:
– Олександр Гусак завжди був чуйним і творчим, брав активну участь у житті лікарні. Його втрата надзвичайно болісна для всіх нас.
Спогади про батька
Обидва сини Олександра Яковича мають медичну освіту. Старший Андрій працює у фармацевтичній компанії, а молодший Сергій – отоларинголог. Сергій поділився спогадами про батька:
– Батько для мене був цілим всесвітом. Він жив із пристрастю, завжди творчо підходив до всього. Я зміг багато чого навчитися у нього.
Смерть Олександра Гусака залишила велику прогалину у серцях його близьких та колег. Його внесок у медицину та рятування життів немовлят навіки залишиться в пам’яті людей.