Молодий та перспективний житомирський спортсмен і тренер Максим Верпека нещодавно повернувся з чемпіонату Європи з джиу-джитсу, що відбувся в Хорватії, де здобув золоту медаль у вазі до 56 кг. Ця перемога стала особливою для Максима, оскільки вона була присвячена його брату Володимиру, який загинув на війні менш ніж за два тижні до змагань. Незважаючи на величезну втрату та психологічну травму, 22-річний Максим зумів зібратися і виступити на чемпіонаті. Він походить з багатодітної родини та знайшов у собі сили, щоб досягти успіху, про що розповів у інтерв’ю.
Про це розповідає Інсайдер
Різниця між джиу-джитсу та іншими видами боротьби
– Чим джиу-джитсу відрізняється від інших видів спорту?
– Джиу-джитсу – це стародавнє японське бойове мистецтво, яке поєднує в собі прийоми як у стійці, так і на партері. Під час бою важливо бути на крок попереду противника, використовуючи не лише силу, а й розум. Я три роки займався змішаними єдиноборствами, але зрозумів, що джиу-джитсу більше відповідає моїм вподобанням. Цей вид спорту активно розвивається в Україні.
– Які труднощі виникли при підготовці до чемпіонату?
– Я тренуюсь у Житомирі з Андрієм Коробковим, і він значно допоміг мені досягти успіху. Щоб потрапити у збірну України, мені потрібно було самостійно зібрати кошти для участі у чемпіонаті Європи, який проходив у 2024 році. Сума у 785 євро здавалася непідйомною, але я працював на підприємствах, підробляв і збирав гроші через соцмережі. На своєму першому чемпіонаті Європи я програв, але потрапив у збірну команди, що було важливо для мене. Тоді я виборов друге місце на чемпіонаті світу у Греції. Цього разу я мріяв про перемогу, і, незважаючи на втрату брата, зміг зосередитися на боротьбі. Перед змаганнями я скинув десять кілограмів ваги, харчуючись лише кавою і водою, і ці зусилля не виявилися марними.
– Які нагороди ви отримали за свої досягнення?
– За друге місце на чемпіонаті світу я отримав 35 тисяч гривень. За перемогу на чемпіонаті Європи поки що нічого не отримав, але обіцяють вручити приз. Хоча ці нагороди не покривають усіх зусиль, спорт – це моє життя, і я сподіваюся знайти спонсорів для підтримки.
Пам’ять про брата та підтримка родини
– Розкажіть про вашу родину та братові обставини загибелі.
– Я виріс у селі Левків, маю 4 братів і 5 сестер. Мій старший брат Володя служив у ЗСУ. Він загинув від ворожого дрону, коли йому було лише 23 роки. Це велика втрата для нашої родини, адже батько також на фронті і переживає непрості часи.
– Де берете сили для тренувань?
– Моя сім’я, а також дівчина Альона, яка підтримує мене у важкі моменти. Я отримую задоволення від тренувань дітей та дорослих у спортзалі. Також треную свого молодшого брата Дмитра, який вже має досягнення на змаганнях.
– Які у вас плани на майбутнє?
– У листопаді планую участь у чемпіонаті світу у Таїланді, до якого серйозно готуюсь.
– Бажаємо успіхів вам!