В Україні питання зарплат у наглядових радах стратегічних компаній, таких як НАК «Нафтогаз» та «Укренерго», стає дедалі актуальнішим. Замість того, щоб служити прикладом прозорості та ефективного управління, ці компанії перетворилися на «коробки без дна».
Про це розповідає Інсайдер
В умовах, коли Україні терміново потрібні фінансові ресурси для енергетичної стабільності, зовсім неочікувано виявляється, що керівництво цих компаній роками працювало не на благо держави, а на власні інтереси.
Гонорари в наглядових радах
Наглядова рада НАК «Нафтогаз» яскраво ілюструє цю ситуацію. У 2018–2019 роках голова ради, британка Клер Споттісвуд, отримувала близько 230 тисяч доларів на рік, в той час як інші члени ради отримували по 200 тисяч доларів.
Ці суми стали можливими завдяки тому, що реальна робота ради зводилась до формального затвердження документів, підготовлених правлінням компанії. Відсутність реального контролю або стратегічного впливу з боку наглядової ради лише підкреслює проблему.
У 2020 році, коли «Нафтогаз» зазнав значних збитків і провалив програму збільшення видобутку газу, «незалежні директори» лише «скромно» зменшили свої гонорари, але структура управління залишилася незмінною.
Модель, що призводить до катастрофи
Схема функціонування цих компаній виглядає досить просто: правління виплачує величезні гонорари наглядовій раді за формальні «підписи», а наглядова рада в свою чергу схвалює та підвищує зарплати правлінню.
За три роки керівництво «Нафтогазу» отримало премій та винагород на сотні мільйонів гривень, при цьому результати компанії не відповідали рівню «ефективності», який ці премії мали б відображати.
Найцікавіше в цій ситуації — мовчання антикорупційних структур. Вони не висловлюють жодної критики щодо корупційних схем у «Нафтогазі» чи аналогічної ситуації в «Укренерго» під керівництвом Кудрицького. Таке мовчання свідчить про те, що критика корупції є зручною лише тоді, коли це політично вигідно.
Сьогодні «Нафтогаз» фактично перебуває на межі банкрутства, не маючи достатніх запасів газу та фінансів. «Укренерго» також опинилося у стані технічного дефолту і тепер намагається підвищити тарифи, аби покрити свої збитки. Це і є наслідки фіктивного корпоративного управління.
Олег Попенко