Олена Паренюк, уродженка Житомира та одна з провідних радіобіологинь України, використовує свій багаторічний досвід роботи з радіацією для розв’язання найгостріших національних і глобальних проблем. Її діяльність включає дослідження в зонах відчуження в Україні та Японії, а з початком повномасштабної війни вона стала ключовим експертом у сфері ядерної безпеки та гуманітарного розмінування.
Про це розповідає Інсайдер
З 2022 року Олена та її команда провели понад 200 лекцій про реагування на ядерні загрози, а також написали книжку про Чорнобиль, активно поширюючи важливі факти на міжнародних платформах.
“Японські науковці хочуть взаємодіяти з усім світом, із найбільшими дослідженнями радіації. Тут створюють величезний науковий хаб Fukushima Institute for Research, Education and Innovation. Я представляю Україну і розповідаю, як може співпрацювати наш Чорнобиль і японська Фукусіма”, – говорить Олена.
Розмінування України та глобальні виклики
Олена Паренюк активно представляє Україну за кордоном, нещодавно відвідавши Японію на конференції, присвяченій відкриттю Fukushima Institute for Research, Education and Innovation. Вона підкреслює важливість співпраці між Чорнобилем і Фукусімою.
Її головний меседж до світової наукової спільноти є прямим:
«Друзі, всі ми вивчаємо катастрофи, які вже сталися: наслідки Чорнобиля, Фукусіми… А от прямо зараз відбувається катастрофа в Запоріжжі [на ЗАЕС]… Тобто давайте робити щось».
Олена критикує недостатній вплив науковців на прийняття рішень на світовому рівні, особливо в контексті російської агресії та її наслідків для ядерної безпеки.
Україна як світовий лідер у гуманітарному розмінуванні
З 2023 року Олена Паренюк залучена до сектору гуманітарного розмінування за запрошенням Міністерства економіки. Її команда працює над розробкою системи менеджменту, що використовує штучний інтелект та супутникові знімки для визначення пріоритетів розмінування в 11 постраждалих областях.
Науковиця вважає, що Україна стала світовим лідером у розмінуванні, адже їхня команда перевищує міжнародні стандарти, які застаріли.
«Зараз видно, наскільки Україна потребує залучення більшої кількості розумних людей. Цінна допомога фахівців, які мають знання у своїй сфері та знають, як їх застосувати», — підкреслює вона.
Олена порівнює науковців із «викрутками», які стають необхідними інструментами у критичних ситуаціях. Її особиста мотивація — це любов до пізнання нового та відчуття обов’язку перед державою, яка фінансувала її навчання.
«На мою думку, наука – найкраще, що придумало людство… Я б швидко розв’язала питання, як знаходити мотивацію [якби була безсмертною]. Береш якусь наукову тему – і все. На найближчі кілька століть ти зайнятий», — ділиться вона.
Науковиця акцентує на кадровій кризі та фінансових труднощах у науці. Щоб залучити молодь, необхідно пропонувати гідні зарплати, оскільки багато молодих спеціалістів обирають працювати в армії чи промисловості, де їхні знання більш високо оплачуються.
Материнство та підтримка громади
Олена Паренюк є матір’ю шестирічного сина, а її чоловік — військовий офіцер. Вона підкреслює, що у таких умовах важливим є розподіл обов’язків та підтримка спільноти.
«Коли в тебе у дитини перший раз в житті температура 39, то все, мозок виключається, включається сирена, паніка… Науковий бекграунд не працює», — іронізує вона.
Олена високо цінує підтримку спільноти молодих матерів у мережах і наголошує на необхідності змінити ставлення суспільства до материнства, адже «це наші спільні діти», і матері потребують підтримки, а не критики.
«Цікавість — найкращий двигун. Наука дає сенс і відповіді, які не знайдеш ніде», — резюмує Олена Паренюк.