Пошуки безвісти зниклого захисника Василя Мурги тривають другий рік

Другий рік тривають пошуки безвісти зниклого захисника Василя Мурги з Малина

Родина та громада Малина вже понад рік займаються пошуками безвісти зниклого військового Василя Мурги, який зник під час виконання бойового завдання у листопаді 2024 року на Курщині. Відтоді немає жодної офіційної інформації про його місцезнаходження, зазначила дружина військового Надія Мурга.

Про це розповідає Інсайдер

Родинне фото Василя і Надії Мурги

Життя до служби

Василь народився у Нових Вороб’ях, ставши найстаршим у родині. Володіючи майстерністю та працьовитістю, після закінчення коледжу він працював на місцевих підприємствах та у будівництві в Києві. У серпні 2018 року Василь створив власну сім’ю, разом із дружиною Надією придбавши частину будинку та плануючи облаштування житла. У пари народилася донька Поліна, з якою у Василя був особливий зв’язок.

Служба та зникнення

З початком повномасштабного вторгнення, не маючи бойового досвіду, Василь поновив свої дані у військкоматі. У травні 2024 року він отримав повістку і вирушив служити. Після навчання став командиром відділення у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді.

Спочатку Василь служив на Донеччині, згодом — на Сумському напрямку, де розпочалася підготовка до операції на Курщині. Він перебував там три місяці, періодично виходячи на зв’язок через відеозв’язок.

23 листопада 2024 року він зник, а 25 листопада родина отримала офіційне повідомлення про його зникнення.

Надія Мурга з донькою на відкритті Алеї надії, Малин

Надія розповіла, що спершу не знала, куди звертатися:
«Невідомість — найважче. Ти живеш ніби в паузі, щодня примушуючи себе робити звичні речі».

Згодом вона розпочала активні пошуки: збирала інформацію через соціальні мережі, спілкувалася з побратимами, зверталася до Червоного Хреста та координаційного штабу, а також їздила на акції до Києва. На цих заходах вона почула різні свідчення — від контузії чоловіка до припущень про його загибель, однак жодного офіційного підтвердження родина так і не отримала.

Надія продовжує брати участь у всіх заходах, присвячених полоненим і зниклим безвісти. На акції вона приходить разом із донькою, яка наразі навчається у першому класі.

«Ми часто бачимо його уві сні. Її зв’язок із татом залишився — інший, невидимий, але сильний», — зазначила жінка.

Родина сподівається дізнатися правду про долю Василя.