З метою спрощення переказів євро родичам до Німеччини чи Італії, українцям пропонується приєднання до Єдиної зони платежів (SEPA). Це дозволить здійснювати трансакції за кілька секунд та з мінімальною комісією. Проте за цю зручність доведеться заплатити «прозорістю»: Кабінет Міністрів України планує ліквідувати класичне розуміння банківської таємниці для контролюючих органів.
Про це розповідає Інсайдер
Комітет Верховної Ради з питань інтеграції до ЄС готує до розгляду законопроєкт №14327, який стане останнім формальним кроком перед офіційною заявкою України на вступ до SEPA. Одним з основних нововведень стане створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб.
Хоча Національний банк України виступав проти розкриття банківської таємниці, вимоги Європейського Союзу диктують свої умови. Реєстр не відображатиме залишок коштів у реальному часі, але стане своєрідною «картою» для силовиків, де вказано, в якому банку зберігаються ваші заощадження або орендований сейф.
Автоматичний доступ: хто отримає доступ до ваших рахунків
Найбільш спірною частиною документа є надання права автоматизованого доступу до реєстру. Це означає, що правоохоронцям не завжди доведеться використовувати тривале паперове листування з банками. Це питання обговорювалося роками, і тепер список «контролерів» суттєво розширюється.
Згідно з текстом проєкту, доступ до бази отримають:
- Податкова служба (ДПС) та Держфінмоніторинг;
- НАБУ, Державне бюро розслідувань (ДБР) та СБУ;
- Національна поліція та органи прокуратури;
- Державна виконавча служба та навіть приватні виконавці.
Крім того, банки зобов’яжуть надавати дані про операції та залишки осіб, які претендують на державні виплати. Це дозволить Міністерству фінансів ретельніше перевіряти реальний стан справ отримувачів субсидій та допомоги.
Мільйонні штрафи та боротьба з бенефіціарами
Особливу увагу в законопроєкті приділено детінізації бізнесу. В Україні з’явиться Реєстр кінцевих бенефіціарів для трастів та іноземних структур. За спробу приховати справжнього власника компанії можуть накласти жорсткі санкції: штраф у 510 000 гривень за недостовірні дані та 170 000 гривень за затримку з подачею інформації.
Нацбанк отримає нові повноваження: регулятор зобов’язаний буде оперативно та публічно повідомляти про штрафи або обмеження для банків-порушників. На оприлюднення інформації про заходи впливу Нацбанк матиме лише п’ять робочих днів.
Захист «фінансових викривачів»: імунітет від звільнення
Законопроєкт вводить нову категорію — викривача у сфері протидії легалізації доходів. Це можуть бути співробітники банків або фінансових установ, які інформують про підозрілі операції клієнтів. Держава планує надати їм потужний захист:
- Заборона на звільнення або дисциплінарні стягнення через факт повідомлення;
- «Презумпція винуватості» роботодавця у суді (банк зобов’язаний довести, що звільнення не є помстою);
- Право на безкоштовну правову допомогу для захисту своїх інтересів.
Важливо, що статус викривача зможуть отримати навіть кандидати на посаду, якщо вони помітили порушення під час співбесіди, або колишні працівники.
Системні суперечності та зауваження юристів
Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) вже виявило у документі кілька «підводних каменів». По-перше, проєкт пропонує зберігати дані в реєстрах лише 5 років, що суперечить закону про безстрокове збереження публічних реєстрів. По-друге, юристи відзначають незрозумілі терміни: наприклад, заборону на управління банками для «спільників» засуджених, хоча в Кримінальному кодексі немає такого юридичного визначення — існують лише «співучасники».
Також під питанням залишається право податкової служби вимагати «будь-яку додаткову інформацію» для встановлення власника трасту. Без чіткого переліку такої інформації це може створювати простір для чиновницького свавілля.