У Житомирі краєзнавці все активніше використовують сучасні технології для відновлення старих фотографій, що, безумовно, є позитивним кроком. Штучний інтелект (ШІ) допомагає «оживити» архівні знімки, додаючи кольору та деталізації, що робить минуле більш зрозумілим для сучасного покоління.
Про це розповідає Інсайдер
Проте, інколи захоплення новими технологіями може перейти межі допустимого.
У соцмережах активно обговорюють оброблене ШІ фото початку ХХ століття, ймовірно, зроблене на дерев’яному Бердичівському мосту через річку Тетерів у Житомирі. Замість спокійної реконструкції історії, користувачі отримали справжній сюрреалізм: на знімку пес має майже людське обличчя.
Коментатори жартують, дивуються і сперечаються: дехто називає це «Шариковим», інші згадують «дивних тварин минулого», а деякі відкрито ставлять під сумнів доцільність такої «реставрації». Хоча іронія тут доречна, проблема є значно серйознішою.
Суть проблеми полягає в тому, що штучний інтелект не відновлює історію — він її домальовує. У місцях, де на оригінальному фото були розмиті риси, ШІ вносить свої здогадки. Людям — нові обличчя, тваринам — міміку, а іноді навіть те, чого ніколи не існувало в реальності.
В результаті ми отримуємо не історичний документ, а фантазію на його основі. Якщо така обробка подається без чітких пояснень, межа між автентичною історією та вигадкою стирається.
Звісно, використання сучасних технологій у краєзнавстві — це крок уперед. Але коли «покращення» змінює суть, сенс історичного Житомира починає губитися. Адже цінність старих фото полягає не в ідеальній чіткості, а в їхній правдивості.
