2 липня 2025 року село Березина у Глибочицькій громаді фактично зникло з карти України. Потужний вибух забрав життя двох людей, понад 60 місцевих жителів отримали поранення, а 237 будинків були зруйновані або пошкоджені. Загальні збитки сягнули майже 300 мільйонів гривень. Але ця трагедія залишила сотні людей без домівок та змусила їх починати життя з нуля.
Про це розповідає Інсайдер
Причиною цієї катастрофи став вибух на підприємстві, яке нелегально виготовляло вибухові речовини прямо посеред села. Це підтверджують дані зі судових матеріалів, доступних журналістам.
Відповідно до справи №296/7398/25, протягом майже року — з липня 2024 року до 2 липня 2025 року — група осіб у приміщеннях на вулиці Промисловій у Березині виготовляла та зберігала вибухову речовину без жодних дозволів. Нелегальне виробництво велося в неналежних умовах, що грубо порушувало всі норми безпеки.
2 липня близько 18:00 порушення технології та умов зберігання призвело до вибуху потужністю понад 4 тонни в тротиловому еквіваленті. Вибухова хвиля вразила житлові будинки, автозаправну станцію, транспорт та соціальну інфраструктуру.
Незважаючи на масштаб трагедії, не всі підозрювані у цій справі перебувають під вартою. Як свідчать відкриті судові рішення, принаймні один із підозрюваних перебуває під домашнім арештом, в той час як жителі Березини залишилися без домівок.
У справі фігурують два підприємства — ТОВ «Катана» та ТОВ «НІЦ Асотех». Слідство вказує, що керівник «Катани» ініціював створення нового підприємства без кримінального минулого, що відкрило шлях до участі в державних оборонних контрактах.
Це не перший скандал, пов’язаний із цими структурами. Раніше їх компанії вже фігурували у кримінальному провадженні через постачання Міноборони боєприпасів неналежної якості. Тоді держава понесла мільйонні збитки, а один із фігурантів також отримав домашній арешт.
Сьогодні, після знищення цілого села, частина інформації про суди та провадження починає зникати з публічного доступу — під прикриттям постанови Кабінету Міністрів №1257 про «захист оборонних підприємств». Це викликає питання: чиї інтереси насправді захищає така секретність — держави чи бізнесу з токсичним минулим?