В Україні та світі підземні сховища газу часто сприймаються як великі залізні ємності, проте це не зовсім так. Більшість таких сховищ розміщені у глибоких природних порожнинах, як-от виснажені газові родовища, пористі пласти пісковиків або соляні куполи. Газ закачується у ці порожнини під тиском, а потім відбирається за допомогою спеціального устаткування.
Про це розповідає Інсайдер
Ключові аспекти газосховищ
Існує кілька важливих моментів, які слід знати про газосховища:
- Сховище ≠ «колодязь». Газ не можна витягти «відром», тому ракети чи бомби зазвичай не можуть «розбити» підземну порожнину так, щоб вивести її з ладу.
- Вразливість обладнання на поверхні. Пошкодження компресорних станцій, насосних агрегатів, трубних з’єднань та інших елементів може призвести до зупинки закачування або відбору газу. Це зробить сховище технічно недоступним, навіть якщо газ залишиться в надрах.
- Підготовка газу для транспортування. Перед подачею в мережу газ повинен відповідати певним параметрам (тиск, вологість, склад), що забезпечується відповідною інфраструктурою.
- Дефіцит запасів залежить від логістики. Навіть невелика нестача газу в кілька мільярдів кубометрів може викликати проблеми через брак можливостей його підготовки та транспортування. У таких ситуаціях партнерство та альтернативні постачання, зокрема з Європи, стають критичними.
Захист інфраструктури для енергетичної безпеки
Таким чином, підземні сховища самі по собі є відносно стійкими до прямих руйнувань, але наземна інфраструктура — компресорні станції, свердловини, а також системи підготовки та транспортування — є вразливою ланкою. Захист цієї інфраструктури та диверсифікація постачань є ключовими заходами для забезпечення енергетичної безпеки.