У Житомирі знову активізувалася дискусія стосовно забудови біля річки Тетерів. Цього разу питання вийшло за межі окремих будинків, адже в міській раді підняли тему розробки нового Генерального плану, який має внести ясність у ситуацію.
Про це розповідає Інсайдер
29 січня на засіданні регламентної комісії Житомирської міської ради обговорювали ситуацію з нерухомістю на провулку Річковому, де раніше функціонувала човнова станція. Ініціатором обговорення став Леонід Крігер, чия дружина є власницею одного з будинків. За рішенням суду, цю нерухомість потрібно винести за межі прибережної захисної смуги.
На засіданні зачитали офіційну позицію Крігера. Він наголосив, що будинок був придбаний у 2019 році на законних підставах, з усіма необхідними нотаріальними договорами та державною реєстрацією. За його словами, на момент купівлі не існувало жодних обмежень щодо використання майна, а земельні ділянки перебувають в оренді на основі рішень міської ради. Крігер також спростував звинувачення в обмеженні доступу до води, зазначивши, що рельєф місцевості не дозволяє безпечно підійти до річки з цієї ділянки, а альтернативні маршрути доступу до води є поруч. Усі звинувачення щодо незаконного захоплення земель він вважає бездоказовими і запевняє, що відстоюватиме свої права в правовому полі.
Проте активісти звертають увагу на законодавчі норми. Житомирський активіст Олександр Шевчук підкреслив, що стаття 61 Земельного та Водного кодексів України забороняє будівництво в межах прибережних захисних смуг, за винятком окремих гідротехнічних та навігаційних споруд.
Члени комісії дійшли висновку, що проблему необхідно вивчати комплексно. Було ухвалено рішення створити робочу групу, яка займеться аналізом прибережної смуги та розробить зміни до Генерального плану міста. Міська рада визнає, що це тривалий процес, який може зайняти кілька років.
Голова регламентної комісії та радник міського голови Олександр Черняхович зазначив, що місто вже виділило 5 мільйонів гривень на розробку Комплексного просторового плану, до якого входить і Генплан. За його словами, підготовка цього документу займе принаймні два роки. Наразі чинний Генплан не відносить будинок Крігера та сусідні об’єкти до прибережної смуги, а суд не врахував наявну житлову та нежитлову забудову. Черняхович визнає, що виконання судового рішення може ускладнити життя не лише Крігеру, а й іншим мешканцям, які роками живуть біля річки. Тому, на його думку, місту потрібне єдине комплексне рішення, а не точкові зміни Генплану «під кожен окремий випадок».
Активісти ж вимагають жорсткішого підходу. Олександр Швецов стверджує, що рішення суду має бути виконане без зволікань, і прибережна смуга не повинна містити жодних житлових будівель. Він підкреслює, що на території колишньої човнової станції розташовані будинки заможних людей та посадовців, а судове рішення щодо будинку Крігера не виконується вже близько двох років. За його словами, лише після публічного розголосу ситуацією почали активніше цікавитися прокуратура та виконавча служба. Він також звертає увагу на суперечливі дії міської ради, яка, попри судові позови щодо скасування оренди, нещодавно знову надала Крігеру землю в оренду.
Таким чином, ситуація з прибережною смугою Тетерева у Житомирі виходить за межі одного провулка та одного будинку, перетворюючись на системну проблему міського планування, де стикаються закон, приватна власність і право громади на вільний доступ до річки.