Житомирянин Сергій Рибицький віддав шість років свого життя на захист рідної країни, спочатку в АТО, а згодом у боях на сході України під час повномасштабної війни. Офіцер ЗСУ повернувся додому у 2024 році, але його здоров’я було підірване хворобами та травмами, що призвели до раптової смерті. Ця новина шокувала його рідних і друзів, адже Сергій мав амбітні плани на майбутнє. На жаль, доля розпорядилася інакше, і Сергія не стало 1 січня 2026 року, коли йому виповнилося лише 52 роки.
Про це розповідає Інсайдер
Війна підірвала здоров’я Сергія
Журналістка поспілкувалася з Сергієм Зав’язуном, капеланом Корпусу військових капеланів Християнської Служби Порятунку, другом і духовним наставником Сергія. Він розповів про їхню зустріч у церкві:
– Ми познайомились у Церкві “Заповіт Ісуса Хреста” ХВЄ в Житомирі. Сергій був глибоко віруючою людиною. Я тоді тільки звільнився з органів внутрішніх справ і вирішив присвятити себе служінню. Сергій став моїм другом і духовним наставником.
Чим займався Сергій до війни?
– Сергій закінчив Мінське військове училище, але вирішив займатися громадською діяльністю. Він тричі обирався депутатом Корольовської районної ради та був співзасновником Благодійного фонду “Турбота і милосердя”, який допомагав багатодітним та соціально незахищеним родинам. Після повернення до ЗСУ у 2019 році, він підписав контракт з 46 десантно-штурмовою бригадою і воював у найгарячіших точках на сході України.
Сергій демобілізувався через стан здоров’я?
– Я відвідував його підрозділ як капелан, проводив молебні та морально підтримував військових. У вересні 2025 року Сергія демобілізували через інвалідність третьої групи. На фронті він отримав тяжку контузію, а також страждав від захворювань, пов’язаних з його службою. Військово-лікарська комісія підтвердила, що його хвороби пов’язані з участю у бойових діях.
– Сергій завжди піклувався про свою родину, особливо про сина Гліба. Хоча війна заважала їм зустрічатися, він намагався підтримувати зв’язок та робити подарунки.
Сергія «кинув» знайомий, переклавши на нього свій борг
Дружина Сергія, Олена, досі не може змиритися з втратою чоловіка:
Розкажіть про вашого чоловіка, про спільно пережиті радості та біди.
– Ми разом прожили майже 20 років, у нас були як щасливі моменти, так і серйозні втрати. Сергій завжди був фінансовою опорою для нашої родини. Через скандал при будівництві багатоквартирного будинку ми не отримали обіцяне житло. Потім знайомий Сергія переклав на нього свій кредит, і Сергій вимушений був продати нашу квартиру.
Які плани були у Сергія після повернення з війни?
– Сергій сподівався придбати квартиру для нашої родини. Він був готовий повернутися на війну, адже відчував себе там на своєму місці. Сергій завжди дбав про своїх підлеглих, допомагаючи їм з оформленням документів та виплат.
Сергій переніс інфаркт під час війни
Сергій помер у маленькій квартирі, яку орендував. Він так і не встиг пожити з родиною під власним дахом. Після його смерті судмедексперт виявив застарілий інфаркт, який, можливо, стався під час військових дій. Це стало причиною його передчасної смерті.
За відвагу, самовіддану службу та вірність присязі Сергій Рибицький був нагороджений Почесними нагрудними знаками: «Хрест Військова честь», «Срібний хрест» та «Хрест Десантно-штурмових військ». Вічна пам’ять Герою!
Сніжана Смирнова, газета “Субота”