Редакція сайту Житомир-Онлайн звернула увагу на архівну листівку, на якій нинішню Бердичівську в Житомирі підписали інакше, ніж це прийнято сьогодні.
Про це розповідає Інсайдер
У соцмережах краєзнавець Вадим Острогляд оприлюднив унікальну фотолистівку 1918 року, що зображує центральну частину Житомира. На знімку — сучасна Бердичівська вулиця з трамвайною колією, пішоходами та щільною забудовою початку XX століття. Фото походить із приватної колекції.
Редакція Житомир-Онлайн вказала, що на листівці вулиця підписана як «Kiewer Strasse» — Київська вулиця. Ця деталь викликала жваве обговорення серед краєзнавців, оскільки нині це відома Бердичівська, одна з головних магістралей історичного центру міста.
Як зазначає власник колекції, фотолистівка була створена у 1918 році під час перебування німецьких військ у Житомирі. Спочатку такі листівки друкували безпосередньо в місті для німецьких солдатів, а згодом їх передруковували в Німеччині — зокрема у Лейпцигу, на підприємстві Dr. Trenkler & Co. Відомо щонайменше десять варіантів цієї серії з різними ракурсами.
Ранні житомирські випуски, за словами колекціонера, вирізняються чіткішим зображенням і простішим оформленням зворотного боку. Натомість фірмові німецькі перевидання мають інший дизайн і менш деталізовану картинку. Опублікована листівка належить саме до раннього періоду.
На фотографії добре проглядається трамвай — важливий елемент міського життя того часу, а також торговельні вивіски, характерні фасади й одяг перехожих. Це робить листівку не лише візуальним документом, а й джерелом для вивчення повсякденного життя Житомира в один із найтурбулентніших періодів його історії.
Як з’ясувалося, зворотний бік листівки також зберігся: там є польова поштова розмітка Feldpostkarte та рукописний напис із датою «Mai 1918» і зазначенням міста «Schitomir (Ukraine)». Це підтверджує як час створення, так і маршрут поштового обігу.
Оприлюднення таких матеріалів із приватних зібрань дозволяє точніше відновлювати історичну топографію міста та пояснювати, як змінювалися назви й функції вулиць залежно від політичних обставин.