Житомирська громада вимагає пояснень щодо використання комунальних мереж

У Житомирі громада вимагає від міськради пояснити, куди йдуть гроші за користування комунальними мережами

У Житомирі триває публічний конфлікт, пов’язаний із використанням комунального майна та фінансовими потоками за інженерні мережі. Інформаційне агентство Доста Україна Інформ направило офіційний запит до міської ради з вимогою роз’яснити, на яких підставах приватні та напівприватні компанії користуються майном територіальної громади.

Про це розповідає Інсайдер

Питання стосується газових, електричних, водопровідних та теплових мереж, які формально належать громаді Житомира, але фактично перебувають у користуванні таких підприємств, як оператори газорозподілу, обленерго, водоканал і теплокомуненерго. Автори запиту наголошують: громада має право знати, на яких умовах передані ці об’єкти та чи отримує місто реальні кошти за їх використання.

Серед основних вимог — оприлюднення актуальних договорів, на основі яких мережі передані в експлуатацію, а також забезпечення фінансової прозорості. Активісти просять надати конкретні банківські реквізити (IBAN), на які надходить орендна плата, і продемонструвати ці кошти в бюджеті міста, а не «поза очима» громади.

Окремо порушуються питання амортизації. Мешканці Житомира сплачують у тарифах за «знос мереж», однак залишається незрозумілим, куди саме спрямовуються ці кошти і хто є їх кінцевим розпорядником. Також у запиті акцентується на законності рішень міської влади — активісти вимагають протоколи голосувань, підкреслюючи, що жодних кулуарних домовленостей у питаннях комунального майна бути не може.

У виконавчому комітеті Житомирської міської ради підтвердили отримання запиту. Відповідь за підписом заступника міського голови Сергія Кондратюка містить інформацію про продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів через великий обсяг запитуваної інформації.

В агентстві заявили про готовність чекати, але зауважують, що приховування даних про бюджетні кошти та комунальне майно є порушенням закону. У разі отримання відписок або відмови в наданні реальних фінансових даних активісти не виключають можливості звернення до правоохоронних органів.

Ситуацію планують тримати під публічним контролем, підкреслюючи: йдеться не про політику, а про право громади знати, як використовуються її ресурси.