Дискусії щодо того, що всі «хрущовки» у Житомирі вже вичерпали свій термін служби і потребують термінового знесення, виявилися значним перебільшенням. Нормативний термін експлуатації у 50 років, який часто лякає власників таких квартир, насправді має інше значення з технічної точки зору.
Про це розповідає Інсайдер
Згідно з аналізом профільної спільноти «Житомир Urban News», пів століття експлуатації було встановлено не як остаточну дату зносу, а як межу для обов’язкового капітального ремонту та глибокої модернізації. Питання реновації такого житлового фонду обговорюється вже давно. Раніше були розглянуті урядові ініціативи щодо знесення «хрущовок» та відселення мешканців, проте реальний стан міських багатоповерхівок вносить свої корективи в ці плани.
Структура житлового фонду Житомира свідчить про те, що класичних панельних багатоповерхівок, зведених у стилі «хрущовок», залишилося небагато. Більшість будинків — це вже пізніші серії, які були масово побудовані у 70–90-х роках. За словами фахівців, їхній експлуатаційний ресурс ще не вичерпаний, що дозволяє безпечне використання.
Окрему категорію становлять цегляні «хрущовки». Як зазначають урбаністи, такі конструкції мають значно більший потенціал, кращі показники довговічності та стійкості у порівнянні з панельними аналогами.
Життєздатність старої забудови підтверджується сучасною практикою. Наразі існує безліч успішних прикладів модернізації будинків різних радянських серій. Мешканці активно утеплюють фасади, оновлюють дахи, замінюють зношені інженерні комунікації, ремонтують міжпанельні шви та підсилюють несучі конструкції.
Експерти підсумовують, що проблема «застарілості» такого житла, в основному, має моральний аспект, а не технічний. Люди стикаються з незручним плануванням, малими площами кухонь та поганою шумоізоляцією, проте фізично будинки здатні прослужити ще багато років.