Сьогодні низькопідлогові тролейбуси та автобуси стали звичним явищем для житомирян. Завдяки їм пасажири можуть легко заходити в транспорт без труднощів, не долаючи високих сходинок. Цей вид транспорту зручний для батьків з дитячими візками, літніх людей та осіб з інвалідністю, які отримали можливість вільно пересуватися містом. Проте, чи знаємо ми, як довгий та складний шлях подолав світ, щоб Житомир став частиною ери доступної логістики?
Про це розповідає Інсайдер
Сьогодні доступність є важливою вимогою цивілізованого суспільства, а не просто примхою. Розглянемо, як формувалися ці стандарти та як вони змінили обличчя громадського транспорту в обласному центрі.
Світова еволюція: від інженерного тупика до перших стандартів
Перші експерименти з низьким входом відбулися ще в кінці XIX та на початку XX століття в трамвайних вагонах, що зумовлювалося особливостями тодішньої інфраструктури. Щодо автобусів, то ситуація була складнішою: двигуни та трансмісії зазвичай розташовувалися під підлогою, що вимагало піднімання салону на значну висоту. Як наслідок, багато автобусів середини XX століття мали три високі сходинки.
Вже мав менше сходинок, що полегшувало вхід до транспорту
Переломний момент настав у 1970-х роках в Німеччині з появою проекту «Standard-Bus» (Стандартний автобус). Німецькі виробники об’єдналися для створення уніфікованої моделі міського транспорту. У другому поколінні цих автобусів (ітерація SL II) інженери зменшили діаметр коліс, використали низькопрофільні шини та трохи опустили підлогу, що стало першим кроком до комфорту пасажирів, як зазначає Транспорт Житомира.
Окрім того, була розроблена система «Kneeling» (присідання), що дозволяла автобусу нахилятися у бік бордюру під час зупинки, спрощуючи посадку навіть без повністю низької підлоги.
Лише наприкінці 1980-х років, завдяки переплануванню кузова та перенесенню двигуна до хвостової частини, з’явилися перші серійні низькопідлогові автобуси, такі як Mercedes-Benz O405N та MAN NL202. У 1990-х роках цей тренд став стандартом у Європі.
Український прорив та ера доступності в Житомирі
Після розпаду Радянського Союзу українські міста ще понад десять років залишалися на застарілій високопідлоговій техніці. Справжній прорив стався в 2004 році, коли Львівський автомобільний завод представив перший вітчизняний низькопідлоговий автобус ЛАЗ А183 (CityLAZ-12), створений за європейськими стандартами.
На базі цієї платформи було розроблено тролейбус ЛАЗ Е183, який змінив історію Житомира. У грудні 2007 року на вулицях міста з’явилися перші шість нових низькопідлогових тролейбусів, які стали першими інклюзивними машинами в Житомирі, поклавши край домінуванню старих високопідлогових моделей.
На сьогоднішній день на маршрутах Житомирського трамвайно-тролейбусного управління (ЖТТУ) курсує 50 нових низькопідлогових тролейбусів, а також кілька десятків сучасних автобусів. Частка спеціального транспорту зростає з кожним роком.
Однак наявність низькопідлогового транспорту сама по собі не вирішує всіх проблем міської мобільності. Для ефективної роботи необхідно дотримуватися чітких маршрутів. Лише комплексна реформа, що включає інклюзивний рухомий склад, грамотну схему маршрутів та облаштовані підняті зупинки, зможе зробити Житомир комфортним європейським містом для всіх мешканців.
🔔 Хочете знати більше про розвиток міського транспорту, ремонти доріг та урбаністику Житомира? Обирайте зручний формат: сповіщення у Telegram або стрічка Facebook.