В українському інформаційному просторі знову активізувалися дискусії щодо кадрової політики на державному рівні. Гучні заяви посадовців про кар’єрний успіх «з низів» та призначення молодих фахівців на ключові посади у часи війни викликають жваве обговорення, особливо у контексті тіньових зв’язків, які ховаються за привабливими фасадами міністерств. Відомий громадський діяч та оглядач Владислав Смірнов у своїй колонці розглядає міфи про «соціальні ліфти» в українській політиці, зокрема, критикуючи Першу віцепрем’єрку Юлію Свириденко, міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка та їхніх тіньових кураторів.
Про це розповідає Інсайдер
Справжній шлях до влади: міфи та реальність
Коли топпосадовці починають розповідати про свій шлях із «низів», це викликає не сміх, а відразу. Заява Першої віцепрем’єрки Юлії Свириденко про те, що вона досягла вершин влади завдяки «активній життєвій позиції», є прикладом кабінетного популізму. Це спроба подати суспільству спрощену версію реальності, щоб приховати, як насправді працюють кадрові механізми в Україні.
Легенда про «дівчину з народу» не витримує критики. Батьки Свириденко не шахтарі чи вчителі, а чиновники середньої ланки, які мають значний вплив у Чернігівській області. У сучасних умовах статус дитини чиновника — це не просто старт, а фактично VIP-квиток у закритий клуб, де все вирішується за кулуарними правилами.
Справжній успіх Свириденко не в її управлінських здібностях, а в готовності виконувати інтереси великих фінансово-промислових груп. Система не потребує незалежних фахівців, їй потрібні слухняні виконавці, здатні замаскувати деструктивні рішення під виглядом технократичних ініціатив.
Кадрова політика в Міністерстві охорони здоров’я
У Міністерстві охорони здоров’я ситуація ще гірша. Якщо ви думали, що корупційні призначення — це межа, то ви помиляєтеся. МОЗ стало бюро елітного працевлаштування для дітей регіональних ділків. Наприклад, кар’єра батька нової керівниці протоколу МОЗ Анни Дорош викликає обурення: під час війни він очолював «БФ “Волонтерський штаб захисту України”», але замість допомоги фронту налагоджував схеми перепродажу гуманітарних позашляховиків.
Додатково, міська рада Чернівців звинуватила його в незаконному використанні комунальних приміщень, накопичивши борги перед бюджетом. У той час, як країна страждає від війни, батько Дороша наживався на автомобілях для армії.
Цей випадок ілюструє, як кадрові рішення в МОЗ формуються під впливом тіньових фігур, зокрема Іллі Павлюка, який має специфічні зв’язки з росією. У той час, як українські солдати борються на фронті, його донька навчається в Москві, а сам він має зв’язки з кримінальним світом.
Таким чином, міністр Ляшко, чий статус також під питанням, призначає на важливі посади людей з орбіти Павлюка, що підриває основи медичної системи в Україні.
Антикризовий піар і корупційні схеми
Коли скандал навколо призначення Анни Дорош спалахнув у соцмережах, система запустила механізм антикризового піару. Замість пояснень, чому вона отримала доступ до державного апарату під час війни, медіа заполонили замовні статті. Головний наратив зводився до спроби переконати громадськість у її «колосальному досвіді», який виявився фіктивним.
Анна Дорош задекларувала подарунки, які в рази перевищують її легальні доходи, що викликає питання про законність цих коштів. Чи не є це легалізацією брудних грошей батька?
Поки кваліфіковані лікарі звільняються через штучні борги, а медичні заклади захоплюються рейдерами, діти тих, хто збагачується на війні, безтурботно займають високі посади. Коли Свириденко говорить про доступність можливостей для всіх, вона відверто вводить в оману суспільство.
Справжні можливості відкриті лише для обраних, а не для тих, хто дійсно заслуговує на це. Соціальний ліфт запрацює лише тоді, коли система буде очищена від корупції та номенклатурних зв’язків.