У мережі з’явилася візуалізація, що демонструє, яким був житомирський замок у давнину. Історики повідомляють, що це була потужна дерев’яна фортеця, збудована на скелі між річками Кам’янка і Рудавка.
Про це розповідає Інсайдер
Легенда про народження Житомира
Історія Житомира починається не з документів, а з легенди — про воїна, який відмовився підкоритися новій владі і пішов у ліси. За переказами, назва міста походить від імені дружинника київських князів Аскольда та Діра — Житомира. Після загибелі князів і приходу до влади Олега, воїн разом із дружиною вирішив не служити новому правителю й оселився на землях древлян.
Приблизно 884 року на скелястому мисі, між річками Кам’янка і Тетерів, він заснував укріплення, яке згодом стало Житомирським замком. Це місце обрали не випадково: круті схили, вода з трьох боків і вузькі підходи робили фортецю практично неприступною.
Замок, що витримував напади
Перший замок був дерев’яним, проте добре укріпленим. Його оточували вали та канави з водою, а потрапити всередину можна було лише через два підвісні мости. Під землею пролягали ходи, а сама фортеця могла вмістити до п’яти тисяч людей, рятуючи мешканців під час набігів.
Замок неодноразово руйнували та відновлювали. У літописах його згадують у 1392 році, коли місто звільнили від Золотої Орди. Однак вже у 1399-му, після поразки війська князя Вітовта, Житомир був спалений. Особливо руйнівним став напад 1482 року під керівництвом хана Менглі-Гірея — місто знищили вщент.
Найбільша дерев’яна фортеця Волині
У XVI столітті Житомирський замок було перебудовано, зробивши його найбільшою дерев’яною фортифікацією Волині. Його площа становила 130 на 115 метрів, а замок підпорядковував десятки сіл, прибутки від яких забезпечували млини й озера. Вигляд цієї фортеці 1545 року згодом відтворив архітектор Георгій Мороз.
Проте ревізії показували: замок утримували недбало — протікали дахи, бракувало води, їжі та зброї. Незважаючи на значні розміри, його було важко обороняти.
Зникнення замку і пам’ять про нього
Фортеця остаточно втратила військове значення у XVII столітті, а в 1802 році рештки замку згоріли в пожежі. Наприкінці XIX століття Замкову гору віддали під приватну забудову, і сліди давнього укріплення зникли з ландшафту міста.
Сьогодні про замок нагадує пам’ятний знак, встановлений у 1986 році до 1100-річчя Житомира, з написом:
«Року 884 тут було засновано місто Житомир».
