Коли закохані вирішують одружитися, їм рідко спадає на думку укладати шлюбний договір. “Як можна думати про регулювання майнових відносин, коли ми любимо один одного до кінця життя і готові ділити всі тяготи разом!” – зазвичай думають молоді пари, які не зіткнулися з реаліями життя. Проте для тих, хто пережив важкі моменти розлучення з поділом майна, шлюбний договір перестає здаватись чимось зайвим.
Про це розповідає Інсайдер
У багатьох країнах шлюбний договір є звичною практикою. Наприклад, у США в таких договорах часто обговорюються питання взаємоповаги, підтримки подружжя, а також частота виконання подружніх обов’язків. На жаль, в Україні шлюбні договори переважно регулюють лише майнові відносини. Про це розповіла житомирський приватний нотаріус Тетяна Стражник, яка має значний досвід роботи з такими угодами.
Мирне розлучення через шлюбний договір
– Шлюбний договір з’явився в Україні у 2004 році, але тривалий час не користувався популярністю, оскільки люди вважали, що такий документ може образити їхні почуття та довіру один до одного, – зазначає Тетяна Стражник. – Однак насправді шлюбний договір – це про довіру та партнерство. У житті можуть траплятися різні ситуації, і жорсткі розлучення часто перетворюються на справжню війну. Тому важливо передбачити можливі сценарії і укласти угоду, яка дозволить розійтися мирно без образ.
– Хто може укладати шлюбний договір?
– Шлюбний договір можуть укладати як вже одружені пари, так і ті, хто тільки планує одружитися. Для укладення угоди нотаріус потребує паспорти осіб або свідоцтво про шлюб, а також інформацію про реєстрацію шлюбу, якщо така вже подана. У разі укладання договору він набирає чинності з моменту реєстрації шлюбу або з моменту його укладення для діючих подружжів. Договір може також регулювати відносини, що виникли до шлюбу.
– Як це виглядає на практиці?
– Згідно з сімейним кодексом, все майно, набуте під час шлюбу, стає спільною власністю подружжя. Це означає, що незалежно від того, хто саме купував майно, воно вважається спільним. У разі продажу майна, яке зареєстроване на одного з подружжів, потрібно отримати згоду другого. У шлюбному договорі сторони можуть домовитись про інше: хто на якому праві залишиться власником майна після розлучення.
Захист майна через шлюбний договір
– Часто шлюбні договори укладають люди, які мають бізнес або цінне майно, оскільки їм важливо захистити свої інтереси.
– Як правило, такі особи намагаються убезпечити себе від ризиків, пов’язаних із розлученням. Наприклад, чоловік, що має квартиру, може прописати в договорі, що його дружина та дитина можуть жити в ній до розірвання шлюбу, а після розлучення – протягом місяця мають виселитися.
Існують різні ситуації. Якщо один із подружжя купив квартиру до шлюбу, вона залишається його особистою власністю. Але якщо за квартиру залишилось сплатити частину суми під час шлюбу, чоловік може претендувати на частину майна. Щоб уникнути подібних неприємностей, важливо укладати шлюбний договір.
– Які ще причини можуть спонукати до укладення шлюбного договору?
– Наприклад, якщо майбутній чоловік має бізнес, його дружина може захотіти захистити себе від ризиків, пов’язаних із підприємницькою діяльністю. Вона може наполягати на укладенні договору, щоб уникнути боргових зобов’язань.
Також у шлюбному договорі можна обговорити питання щодо подарунків, які отримують подружжя. Згідно з законами, подарунки є особистою власністю, але їх можна визнати спільним майном.
– Чи може нотаріус відмовити в укладенні шлюбного договору?
– Нотаріус завжди має упевнитися, що особа розуміє, що підписує, і які наслідки це матиме. Якщо виникають сумніви у готовності особи підписати документ, нотаріус може провести додаткову розмову, щоб роз’яснити всі аспекти угоди.
Питання виховання дітей, їхнього проживання і виплат аліментів не регулюються шлюбним договором, а фіксуються в окремому документі.
* * *
Журналісти розповіли, що нотаріуси часто відмовляють у посвідченні шлюбних договорів, якщо вони мають неприйнятні вимоги. Наприклад, один чоловік хотів прописати обов’язок дружини виконувати подружній обов’язок п’ять разів на тиждень і надавати довідку про стан здоров’я. Зрозуміло, що нотаріус відмовився підписувати такий договір, оскільки подібні вимоги є абсурдними.