У Житомирі вшановують пам’ять будівельника заводу Baykar Олексія Духніченка

У Житомирі відзначили пам’ять видатного фахівця, який залишив значний слід в архітектурі та промисловості України. Олексій Духніченко, відомий в місті будівельник, раптово помер на 55-му році життя. Його професійна діяльність охоплювала зведення важливих об’єктів, починаючи від житла для переселенців після Чорнобильської катастрофи і закінчуючи новітнім заводом Baykar.

Про це розповідає Інсайдер

Про цю тяжку втрату повідомила його дружина Олена Духніченко через соціальні мережі. Вона зазначила, що причиною смерті чоловіка стала гостра серцева недостатність, і він продовжував працювати до останнього дня свого життя з повною віддачею.

Оригінальний пост Олени Духніченко у Facebook:

“Твоє велике і добре серце, яке стільки років невтомно працювало для родини, для людей, для України, раптово зупинилося… Ти був сповнений сил, енергії та любові до життя.”

Від чорнобильських поселень до оборонного заводу

Олексій Духніченко зробив значний внесок у розвиток Житомира та реалізацію важливих інфраструктурних проектів. Він розпочав свою кар’єру в тресті «Житомир дезактивація строй», де відповідав за будівництво житла для постраждалих від аварії на ЧАЕС.

Пізніше, його досвід знадобився на великих виробництвах, зокрема на Житомирському Вторчерметі та Житомирському картонному комбінаті. Останні три роки він працював начальником будівельної дільниці на заводі компанії Baykar в Україні, відповідаючи за його зведення.

Людина, яка будувала не лише стіни

З молодості Олексій був залучений до багатьох проектів, зокрема до будівництва церкви, що стало символічним для його родини. Він побудував не лише фізичні об’єкти, але й міцну сім’ю, виховавши трьох дітей — двох синів і доньку.

Колеги та друзі пам’ятають його як людину з великим серцем, яка завжди підтримувала Збройні Сили України і отримувала за це численні нагороди. Він також дбав про безпритульних тварин, яких намагався нагодувати і обігріти. Олексій залишив після себе живий слід на землі, висадивши багато дерев і зарибнивши озера.

Рідні просять усіх, хто знав Олексія, згадати його добрим словом і зберегти пам’ять про людину, яка присвятила своє життя створенню основ для майбутнього.